Юрдига Олег Степанович
Олег Юрдига | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 24 червня 1976 с. Якторів, Золочівський район, Львівська область, УРСР |
Смерть | 10 листопада 2016 (40 років) с. Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область, Україна |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Оле́г Степа́нович Юрди́га (24 червня 1976, с. Якторів, Золочівський район, Львівська область, Українська РСР — 10 листопада 2016, с. Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовик, молодший сержант Збройних Сил України, учасник війни на сході України, командир відділення 24-ї окремої механізованої бригади[1].
Навчався у школі села Словіта, потім у вищому професійному училищі Львова. Військову строкову службу проходив у Хмельницькому, закінчив її у званні молодшого сержанта на посаді командира бойової машини піхоти. Після служби одружився та переїхав жити до Львова.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0d/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_-_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%90%D0%A2%D0%9E.jpg/220px-%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_-_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%90%D0%A2%D0%9E.jpg)
Любитель спорту, грав за команду рідного села. Опікувався садом батьків дружини.
Працював на заробітках в сфері будівництва, їздив по містах з бригадою.
Навесні 2014 року був призваний до армії, 10 місяців відслужив на Яворівському полігоні інструктором, а потім у складі 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади вирушив на Схід України. Демобілізувався у вересні 2015 року.
У вересні 2016 року прийнятий на військову службу за контрактом (на півроку) та вдруге вирушив на війну після коротких навчань на Яворівському полігоні.
Командир відділення–командир бойової машини 24-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 10 листопада приблизно о 16.00 на бойовому посту в районі села Новозванівка Попаснянського району Луганської області під час мінометного обстрілу внаслідок осколкового поранення. 14 листопада 2016 року тіло було доправлене у рідне село.
Похований в селі Якторів, Золочівський район, Львівська область.
По смерті залишилися дружина та двоє дітей.
- Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- 7 травня 2017 року на фасаді Словітського НВК, де навчався Олег, йому відкрито меморіальну дошку[3].
- ↑ Юрдига Олег Степанович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- ↑ Указ Президента України від 3 лютого 2017 року № 23/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На Золочівщині відкрили меморіальну дошку загиблому герою. zolochiv.net. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(довідка)
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 24 червня
- Народились 1976
- Померли 10 листопада
- Померли 2016
- Військовики 24-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Золочівського району Львівської області
- Померли в Попаснянському районі
- Поховані в Золочівському районі Львівської області