Яблуниця (Верховинський район)
село Яблуниця | |
---|---|
В'їзний знак | |
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Верховинський район |
Громада | Білоберізька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA26020010160053299 |
Основні дані | |
Засноване | 1717 |
Населення | 853 |
Площа | 19 км² |
Густота населення | 44,89 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78731 |
Телефонний код | +380 03432 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°01′40″ пн. ш. 24°55′12″ сх. д. / 48.02778° пн. ш. 24.92000° сх. д.Координати: 48°01′40″ пн. ш. 24°55′12″ сх. д. / 48.02778° пн. ш. 24.92000° сх. д. |
Водойми | Білий Черемош |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78713, Івано-Франківська обл., Верховинський район, село Білоберізка |
Карта | |
Мапа | |
Яблуни́ця — село Верховинського району Івано-Франківської області. Входить до складу Білоберізької сільської громади.
Яблуниця розташована на березі річки Білий Черемош, на протилежному березі — однойменне село Яблуниця, але вже Вижницького району Чернівецької області. Яблуниця лежить у межах Верховинського національного природного парку.
12 серпня 1952 року Жаб'євський райвиконком ліквідував Яблуницьку сільську раду з приєднанням її до Черемошненської сільської ради.
З 1991 року в складі незалежної України.
2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 882 особи, з яких 424 чоловіки та 458 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 845 осіб.[5]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,65 % |
російська | 0,35 % |
Історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина», який знаходиться в селі, посів I місце на огляді-конкурсі музеїв історії населених пунктів області у 2015 році[7].
- ↑ ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ На Прикарпатті нагородили кращі музеї історії населених пунктів. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
У Вікісловнику є сторінка Яблуниця. |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|