Ян Фрич
Ян Фрич | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 15 травня 1954 (70 років) Краків, Республіка Польща | |||
Громадянство | Республіка Польща | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Краківська Академія театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського | |||
Роки діяльності | 1978 — тепер. час | |||
Діти | Olga Fryczd | |||
IMDb | nm0296809 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Ян Фрич у Вікісховищі | ||||
Ян Фрич (нар. 15 травня 1954 року) — польський актор театру та кіно. Має досвід та рівень високого класу.
Герой статті народився в час, коли Польща вкотре за свою історію ставала на ноги — у 1950-х роках. Членство у соціалістичному таборі накладало свій відбиток не тільки позитивний, а ще й негативний, однак навряд чи дитинство та юність майбутнього актора можна охарактеризувати як нещасливе. Гра цілими днями у футбол, відпочинок на природі, навчання з оцінками «4» та «5» — наш герой починав жити як усі. Але на додачу до успіхів у навчанні, Ян Фрич мав і неабиякий хист до виступу на публіці.
У кінематографі дебютував 22-літнім чоловіком, у картині норвезько-польській «Дагні» (1976). Потім була картина «Лицар», в титрах якої наш герой уже розписався. 1982 року виходить кінострічка «Великий Шу». До 70 років Ян Фрич втілив образи у чотирьох десятках мелодрам, бойовиків, комедій.
- «Дагні» (Норвегія-Польща, 1976): друкарник «Зича»;
- «Лицар» (Польща, 1980): панич;
- «Справжні сліди уколів холодною зброєю» (Польща, 1981): Стефан Мадейський, поручик;
- «Великий Шу» (Польща, 1982): Ярек;
- «Нагляд» (Польща, 1983): ув'язнений;
- «Туман» (Польща, 1983): Алек;
- «Непроханий гість» (Польща, 1986): Ярема, бандит;
- «На срібній планеті» (Польща, 1987): Томаш II, син Томаша та Марти;
- «Три кроки від кохання» (Польща, 1987): Анджей Гловацький, чоловік Сільвії;
- «Прощання з осінью» (Польща, 1990): Базакбаль Атаназій;
- «Громадянин світу» (Польща, 1991): Янек Боровський;
- «Чи любить мене у цьому будинку бодай хтось?» (1992, Польща): Ян Бурський, журналіст;
- «Звільнені від життя» (Польща-Франція, 1992): Марек Висоцький;
- «Холостяцьке життя на чужині» (Польща, 1992): Герман;
- «Чорне сонце» (Польща, 1992): комендант;
- «Два місяці» (Польща, 1993): художник Єремі;
- «Прощання з Марією» (Польща, 1993): директор фірми;
- «Пані з камеліями» (Польща, 1995): Арман Дюваль;
- «Кісточка» (Польща, 1995): Юзеф, чоловік Сабіни;
- «Лагідна» (Польща, 1995): Єфімов, знайомий чоловіка за службою, поручик;
- «Лист коханок» (Польща, 1995): доктор Єжи Згулка, чоловік Марії Магдалини;
- «Жах у Веселих Багнісках» (Польща, 1995): Єжи Вавицький;
- «День кита» (Польща, 1996): «Голова»;
- «Нічні графіті» (Польща, 1996): Алекс, друг Косота;
- «Діти та риби» (Польща, 1997): Петро Влодарчик;
- «Люби та роби, що ти хочеш» (Польща-США, 1997): Верчак, продюсер диско-поло;
- «Слава та хвала» (Польща, 1997): Януш-Мишинський;
- «Екзекутор» (Польща, 1999): Віктор, брат Олекса;
- «Закохані» (Польща, 2000): Альфред Бобицький;
- «Егоїсти» (Польща, 2000): Філіп;
- «Це я викрав» (Польща, 2000): «Циган», член банди Макса;
- «Туди і назад» (Польща, 2001): Петро Клімек / Юрек;
- «Порнографія» (Польща-Франція, 2003): Насіння;
- «Втрачена» (Польща, 2003): лицемір;
- «Скажи, Габі» (Польща, 2003): бізнесмен;
- «Пекло, рай» (Польща, 2004): Ришард Мархвинський, батько Марти;
- «Гамлет» (Польща, 2004): священник;
- «Непохований» (Угорщина-Польща-Словаччина, 2004): слідчий;
- «Ніколи в житті» (Польща, 2000): Томаш, колишній чоловік Юдіти;
- «Удари» (Польща, 2004): Анджей Вінклер, батько Войцеха;
- «Судовий виконавець» (Польща, 2004): Гуді;
- «Магда М.» (Польща, 2005—2007): речник;
- «Безмірність правосуддя» (Польща, 2006): Міхал Вільчек, адвокат;
- «Кожен із нас Христос» (Польща, 2006): друг Адама;
- «Ти тільки кохай» (Польща, 2006): водій;
- «Французький номер» (Польща, 2006): Степан Ковальчук;
- «Надія» (Німеччина-Польща, 2007): Густаф, торговець краденим;
- «Продавці» (Польща, 2007): Адам Потоцький, генерал;
- «Таємниця секретного шифру» (Польща, 2007): Ганс Якоб Глобке, оберштурмбанфюрер СС;
- «Хоровод» (Польща, 2007): Здзіслав Домбровський, професор;
- «Це не те, що ти думаєш, лапочка» (Польща, 2007): доктор Філіп;
- «Ще раз» (Польща, 2008): Міхал Ворочинський;
- «Ізолятори» (Польща-США, 2008): Ернест;
- «Нерухомий двигун» (Польща, 2008): «Генерал» (Анджей Гордон);
- «Мовчання-золото» (Польща, 2010): Бен;
- «Не в цій людині» (Польща, 2010): старший аспірант;
- «Трояндочка» (Польща, 2010): полковник Васяк;
- «80 мільойнів» (Польща, 2011): майор Багинський;
- «Ох, Кароль 2» (Польща, 2011): психоаналітик;
- Спільна пої;здка (Польща, 2011): Гвідон Нохальський, президент корпорації;
- «Вікенд» (Польща, 2011): комісар;
- «Бебі-блюз» (Польща, 2012): батько Куби;
- «Ікс'яна» (Польща, 2012): Хеллер;
- «Притулок» (Ірландія-Польща, 2012): Ян Кучинський;
- «Вплив» (Польща, 2014): Ігнаці Ян Падеревський;
- «Вовче сонце» (Білорусь-Росія-Україна, 2014): Франтішек Сігунда, головний контррозвідки, чоловік Беати;
- «Спецслужби» (Польща, 2014): власник медійного концерну;
- «Марія Кюрі» (Бельгія-Німеччина-Польща-Франція, 2016): Ернест Сольве;
- «Ботокс» (Польща, 2018): лікар;
- «Невдача — це не гріх» (Польща, 2018): психолог;
- «Нелегали» ((Польща-Україна-Туреччина, 2018): контролер;
- «Кур'єр» (Польща, 2019): генерал Казімєж Соснковський;
- «Легіони» (Польща, 2019): Юзеф Пілсудський;
- «Пастка» (Польща, 2019): Раковець;
- «Процедер» (Польща, 2019): батько Моніки;
- «25 років невинності» (Польща, 2020): Старий, ув'язнений;
- «Аліція та жаба» (Польща, короткометражний, 2020): лікар;
- «Асиметрія» (Польща, 2020): Стшельчик — офіс-менеджер;
- «Банкстери» (Польща, 2020): Ян;
- «Зенік» (Польща, 2020): батько Данки;
- «Як я став гангстером: правдива історія» (Польща, 2020): Даніель;
- «Пси-3: В ім'я правил» (Польща, 2020): Панич;
- «Бартков'як» (Польща, 2021): політикан;
- «Герек» (Польща, 2021): Стефан Вишинський, примас Польщі;
- «Будинок під двома орлами» (Польща, 2021): батько Софії;
- «Квартирантка» (Польща, 2021): Ян, полковник;
- «Історія Криме, історія кохання» (Польща, 2022): батько Камілі.
Премія кіноакадемії Польскої за роль другого плану («Порнографія»);
Премія кіноакадемії Польскої за роль другого плану («Удари»);
Приз глядацьких симпатій («Бартков'як»).
|