Ясинський Михайло Микитович

Михайло Микитович Ясинський
Народився	11 жовтня 1862(1862-10-11) Межиріч, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	25 вересня 1935(1935-09-25) (72 роки) Ниш, Сербія
Країна	Російська імперія  УНР  Королівство Югославія
Діяльність	історик права, правник, викладач університету
Alma mater	Київський університет
Галузь	історик права
Заклад	Київський університет, Люблянський університет
Посада	професор
Вчене звання	професор
Нагороди	Орден Святого Станіслава 2 ступеня Орден Святої Анни 2 ступеня Орден Святого Володимира 4 ступеня

Яси́нський Михайло Микитович (серб. Mihajlo Nikitič Jasinski; 29 вересня (11 жовтня) 1862, с. Межиріч, Канівського повіту Київської губернії (тепер село Канівського району Черкаської обл.) — 25 вересня 1935, м. Ніш, Югославія) — історик права, археограф.

Життєпис

Народився в родині купця, брат історика Антона Ясинського (*4.10(22.09).1864 — †13.11.1933, — історик-медієвіст, академік АН БРСР).

Закінчив першу Київську гімназію в 1883 р.. У 1883—1887 рр. навчався на юридичному факультеті Київського університету Св. Володимира.

З серпня 1889 р. зайняв посаду наставника в Київському кадетському корпусі. В 1893 р. почав викладати історію руського права в Київському університеті. Захистив магістерську дисертацію — «Головний литовський трибунал, його походження, організація і компетенція» (рос. Главный литовский трибунал, его происхождение, организация и компетенция). З 1901 р. до 1918 р. — професор кафедри російського права Київського університету Св. Володимира (від 27 січня 1912 р. — декан юридичного факультету Київського університету, до 1917 р.).

У 1905 р. — отримав чин статського радника.

Був одружений з волинською поміщицею Ганною Олександрівною Ясинською, мав дочку.

Від жовтня 1896 р. до лютого 1903 р. — секретар Історичного Товариства Нестора-Літописця. Став членом Археографічної Комісії в Києві. Отримав звання почесного професора Київського університету, був в університеті проректором.

За спогадами колишнього міністра віросповідань Української Держави В. В. Зеньківського з 06 до 19 січня 1918 р. М. М. Ясинський брав участь у роботі Українського Помісного Собору (де мало бути вирішене питання створення не підпорядкованої РПЦ Української Автокефальної (Автономної) Православної Церкви). Однак Собор припинив свою роботу 19 січня 1918 р. у зв'язку з обстрілом Києва більшовицькою Червоною Армією. Після того, як 25 січня 1918 року в Київ увійшли більшовицькі війська М. А. Муравйова, М. М. Ясинський залишив місто, а згодом виїхав за межі Української Держави.

З вересня 1920 р. до 1933 р. — ординарний професор юридичного факультету Люблянського університету. Вивчав сербське і далматинське право, опублікував низку досліджень.

Помер 1935 року в місті Ніш.

Праці

• (рос.)Ясинский М. Н. Лекции по внешней истории русского права. — Вып. I. Введение и история источников права первого периода. — К., 1898. — 162 с.;
• (рос.)К истории апелляционных судов в Польше и Литве: Луцкий трибунал как высшая судебная инстанция для Волынского, Брацлавского и Киевского воеводств в последней четверти 16 в. — К. : 1899 г., т. 1; 1900 г., т. 2.;
• (рос.)Уставные земские грамоты Литовско-Русского государства. — К., 1889;
• (рос.)К истории крестьянских движений в России — К., 1890;
• (рос.)Обзор последних изданий виленской археографической комиссии. — К., 1893;
• (рос.)Главный Литовский трибунал, его происхождение, организация и компитенция. — К., 1901
• (рос.)Счисление суточного времени в Западной России и в Польше в XVI—XVII века. — К., 1902;
• (рос.)Закупы Русской Правды и памятников западно-русского права // Сборник статей по истории права, посвященный М. Ф. Владимирскому-Буданову его учениками и почитателями / Изд. под ред. М. Н. Ясинского. [Архівовано 25 червня 2021 у Wayback Machine.] — К., 1904. С. 430—465.

Нагороди

• Орден Святого Станіслава 2 ступеня;
• Орден Святої Анни 2 ступеня;
• У 1915 р. — Орден Святого Володимира 4 ступеня.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Ясинский, Михаил Никитич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
• Т. І. Бондарук. Ясинський Михайло Микитович [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 518. — ISBN 966-7492-06-0.
• Бондарук Т., Ясинський Михайло Микитович // Антологія української юридичної думки. — Том 2. — К., 2002. — С. 256—257.
• Бондарук Т. І., Західноруське право: дослідження і дослідники / Відп. ред. І. Б. Усенко. — К.: Ін-т держави и права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. — 160 с.
• Дзюба О. М. Ясинський Михайло Микитович [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 763. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Заруба В. М., Історія держави і права України: Навчальний посібник. — К.: Істина, 2006. — 416 с. — С.14, 22;
• Зеньковский В. В., Пять месяцев у власти [Воспоминания] / Под редакцией М. А. Колерова. — М.: Издательский дом REGNUM, 2011. 648 с. (Серия «Исследования по истории русской мысли». Том 15). — С.91, 498.(рос.)
• Jasinskij, Michail Nikitič (1862—1935) // Slovenska biografija [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]