Vickers .50

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулемет, Vickers .50
Типвеликокаліберний кулемет
зенітний кулемет
ПоходженняСполучене Королівство
Історія використання
На озброєнні1932
ОператориВелика Британія Велика Британія
Ірландія Ірландія
СРСР СРСР
та інші країни
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
Розроблено1932
ВиробникVickers
Виготовлення1932
ВаріантиMarks I–V
Характеристики
Вага29 кг (з 4,5 кг охолоджувальної рідини)[1]
Довжина1.330 мм
Довжина ствола790 мм
Обслуга2

Набій12,7×81 мм
Калібр12,7 мм
Діявикористання енергії віддачі ствола, поворотний затвор
Темп вогню500–600 п/хв
Дульна швидкість770 м/с
Система живленнястрічка
Прицілмеханічний (оптичний)

Vickers .50 у Вікісховищі

12,7-мм великокаліберний кулеме́т «Vickers .50» (англ. Vickers .50 machine gun) — британський великокаліберний кулемет, що був прийнятий на озброєння у 1932 році. Кулемет був розроблений на базі 7,7-мм єдиного кулемету «Vickers .303», зі збільшенням калібру й відповідно усіх складових деталей кулемету.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Модель Vickers .5 HV Class D важив 45,8 кг (тіло кулемету) + 9,5 (охолоджувальна рідина) + 228 (універсальний колісний станок)

Див. також

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]