Перейти до вмісту

Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості

Матеріал з Вікіцитат

Перемога Трампа в листопаді 2016 року підштовхнула Френсіса Фукуяму вивчити питання колективної ідентичності, свої відповіді автор наводить у книзі «Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості».[1] В ХХ столітті в основі політики лежали ліво-правий спектр і питання економіки, натомість перші десятиліття ХХІ століття виводять на перший план ідентичність. Скажімо, ліві приділяють менше уваги економічній рівності, а більше виступають за визнання інтересів марґіналізованих груп: іміґрантів, жінок, біженців, темношкірих, ЛҐБТ-спільноти. Праві прагнуть захистити традиційну ідентичність, яку пов’язують із расою, етносом, релігією.
Автор книги Френсіс Фукуяма — американський філософ, політичний економіст і публіцист, професор політології. Очолює Центр розвитку демократії і верховенства права Стенфордського університету.

Цитати

[ред.]
  •  

Підгрунтям ідентичності стало усвідомлення розриву між внутрішнім і зовнішнім. Люди почали вважати, що всередині них прихована їхня справжня, істинна сутність, і вона якимсь чином конфліктує з роллю, яку їм відвело суспільство.[2]

  Френсіс Фукуяма
  •  

Визнаючи, що всі люди однаково цінні, ми не визнаємо належно цінності людей, які справді в якомусь розумінні перевершують інших.[3]
Окрема людська діяльність неминуче викликатиме більшу повагу. Так суспільство поважатиме захисника, що ризикує собою (війського чи поліцейського) більше ніж боягуза чи зрадника. Посередній та видатний піаністи не рівні у майстерності. (там же)

  Френсіс Фукуяма
  •  

У певному розумінні ідея ідентичності на Заході народилася під час Реформації, і вперше її висловив чернець-августинець Мартін Лютер. <...> Оскільки «ніщо зовнішнє ніяк не впливає на витворення християнської праведності чи свободи», тільки внутрішня людина може відродитися.[4]
Наслідки Реформації: занепад Риму як Вселенської Церкви, зростання альтернативних церков, а також низка соціальні змін, в яких вірянин став вищим за панівні соціальні структури. (там же)

  Френсіс Фукуяма
Френсіс Фукуяма, 2015
  •  

...його (Мартіна Лютера) віровчення ґрунтувалося на особистому зв'язку людини з Богом, а не на будь-якій формі суспільного схвалення.[5]
Це суспільству довелося б пристосовуватися до потреб внутрішньої людини. (там же)

  Френсіс Фукуяма
  •  

Путінська Росія була уособленням такої мафіозної держави. Зближення з нею замість Європи символізувало крок у світ, у якому реальна влада належить непідзвітній еліті. Звідси думка про те, що сутністю Євромайдану був захист невід'ємної гідності пересічності громадян.[6]
Про альтернативу між Євросоюзом (сучасна держава з рівним ставленням до всіх людей) і Росією (режим, у якому корисливі клептократи маніпулюють демократією, створюючи видимість демократичних процедур).(там же)

  Френсіс Фукуяма
  •  

Імпульси, чітко помітні на перших етапах Арабської весни та в «кольорових революціях», указують на моральне ядро сучасної ліберальної демократії. Такі політичні системи ґрунтуються на подвійному принципі свободи і рівності.[6]
Рівність передбачає як рівну негативну свободу від зловживання з боку держави, так і рівну позитивну свободу брати участь у самоуправлінні, здійсненні влади й економічному обміні.(там же)

  Френсіс Фукуяма
  •  

Чому лівим не вдалося використати на свою користь зростання глобальної нерівності, а замість цього посилився вплив правих націоналістів? <...> Бути бідним означає бути невидимим для інших людей, а приниження через невидимість часто гірше, ніж нестача ресурсів. <...> Часто те, що ми звикли вважати економічною мотивацією, зумовленою матеріальними потребами чи бажаннями, — це насправді пов'язане з тимосом[7] бажання здобути визнання власної гідності або статусу. [8]
Це явище не нове: ліві партії ще сто років тому програвали націоналістам, і саме серед цього бідного або робітничого електорату, який мав би бути їхньою найнадійнішою базою. (там же)

  Френсіс Фукуяма
  •  

...[на] думку судді Верховного суду США Кеннеді, свобода — це не просто невтручання держави, а «право давати власне визначення існуванню, смислу, всесвіту і таємниці людського життя»... [9]

  Френсіс Фукуяма
  •  

Ідентичність - це могутній моральний ідеал, який дійшов до нас. [10]
Ідентичність поширилася на різні держави і культури, бо в її основі лежить універсальна особливість людської психіки - тимос. (там же)

  Чарльз Тейлор
  •  

Сучасний світ рухається одночасно в бік протилежних антиутопічних сценаріїв - гіперцентралізації та нескінченної фрагментації. [11]
Китай будує широку диктатуру, де контролює населення за допомогою big date та системи соціального рейтингу. Одночасно соціальні мережі, граючи на руку групам з вузькою ідентичністю, прискорили роздроблення ліберальних суспільств.

  Френсіс Фукуяма

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]