Оллі Рен

Оллі Рен

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Оллі Ілмарі Рен (фін. Olli Ilmari Rehn; 31 березня 1962, Міккелі, Фінляндія) — фінський політичний діяч, Єврокомісар з економічних і монетарних питань та євро з 2010 до 2014 року. Раніше обіймав посаду Європейського комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства. Голова Банку Фінляндії з 12 липня 2018 року. Обіймав різні політичні посади в європейських установах, а також у Фінляндії.

Цитати

«Зараз небезпека розпаду єврозони минула... Необхідно продовжувати структурні реформи, підтримати економічне зростання - наше первинне завдання, подальша консолідація державних фінансів повинна проходить в колишньому темпі». — про значне зменшення напруги в Європі, що переживає боргову кризу в інтерв'ю німецькому виданню Єврокомісар Оллі Рен: Небезпека розпаду єврозони минула (9 січня 2013 року)

«Я не впевнений, що зараз у нас надмірно високий курс вартості євро, але ми також не хочемо валютних війн "на пониження", так як це зробить на єдину європейську валюту негативний вплив. Дуже важливо, щоб у нас був стабільний обмінний курс, тому що додатково до фінансової кризи і кризи заборгованості нам не потрібна ще й криза з обмінним курсом». — про відмову від пониження вартості євро в інтерв'ю Reuters на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Єврокомісар з економіки та фінансів Оллі Рен виступив проти зниження вартості євро (25 січня 2013 року)

«У минулому році в Давосі панували похмурі настрої. Цього року, я впевнений, ми станемо свідками зміни настроїв і очікувань - від стабілізації до відновлення». — про те, що в порівнянні з періодом річної давності ситуація з євро радикально покращилася в інтерв'ю Reuters на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Єврокомісар з економіки та фінансів Оллі Рен виступив проти зниження вартості євро (25 січня 2013 року)

«Ризику розпаду зони євро більше немає, хоча ще рік тому щодо цього були серйозні побоювання. Ми в Європі вже зробили багато чого для перемоги над кризою, але для завершення фінансового відновлення і повернення довіри ринків повинно бути вирішено ще багато завдань. Адже європейська криза - не просто циклічний спад, це глибокі структурні проблеми, які витікають із нераціонального використання ресурсів, що призводить до макроекономічних дисбалансів (кредитний бум, «бульбашки» на ринку нерухомості та багато іншого). ЄК очікує відновлення економічного зростання в ЄС у другій половині поточного року. Ми повинні зосередитися на конкурентоспроможності нашої економіки, а також на її промисловій базі, що може створити робочі місця і призвести до процвітання». — про характеристику сучасного етапу економічної ситуації в Євросоюзі в інтерв'ю ForUm Оллі Рен: Європа і сама кризу переживе, і Україні допоможе (2 липня 2013 року)

«Банківський союз необхідний, щоб повернути назад процес фінансової фрагментації в Європі і зберегти цілісність ринку Євросоюзу. Одна з важливих особливостей майбутнього союзу - це можливість прямої рекапіталізації банків за допомогою Європейського стабілізаційного механізму (ESM). Наприкінці червня рада міністрів фінансів ЄС погодила основні положення головної директиви ЄК про створення єдиного механізму реструктуризації та ліквідації банків. Згідно з домовленостями, цим у Євросоюзі будуть займатися національні регулятори, а не ЄЦБ. Єдиний механізм реструктуризації та ліквідації банків є одним з ключових етапів майбутнього банківського союзу поряд з ESM, який успішно функціонує з осені 2012 року. У кожного банку буде три «стадії тривоги»: 1) підготовча і превентивна; 2) рання інтервенція; 3) реструктуризація або ліквідація. Чим раніше буде виявлено дисбаланс у банку, тим на більш ранній стадії механізм приступить до роботи, і тим менша ймовірність банкрутства банку. Втім, запуск директиви - відповідальний і тривалий процес, вона повинна набрати чинності на початку 2018 року, а політичне узгодження між Європарламентом і ЄК має завершитися до кінця поточного року. Також потрібно визначити порядок, за яким кредиторам і вкладникам будуть виплачуватися (або не виплачуватися) гроші у випадку краху банку, як будуть створюватися національні фонди, з яких буде фінансуватися реструктуризація. Все це повинно зменшити ймовірність того, що операції оздоровлення будуть фінансуватися бюджетами, а не за рахунок коштів приватного сектора, і небезпеку ситуацій невизначеності правил гри, як у недавньому випадку з Кіпром». — про в інтерв'ю ForUm Оллі Рен: Європа і сама кризу переживе, і Україні допоможе (2 липня 2013 року)

«Ми хочемо провести реконструкцію державних бюджетів країн-членів на користь більшого зростання. Справа в тому, що на початку фази боргової кризи, щоб відновити впевненість у платоспроможності Європи, потрібні були рішучі заходи. Потрібно було зробити це швидко, а зараз є можливість для більш спокійних темпів у фіскальній реформі. Останні дані свідчать, що єврозона домоглася значного прогресу у фіскальній консолідації. Дефіцит валютної зони, що становив у 2011 р. 4,2% її сукупного ВВП, торік впав до 3,5%. А у 2013 р. очікується скорочення до 2,8%. Однак у той час як Німеччина з 2016 р. навіть очікує бюджетного профіциту, в інших країнах (наприклад, у Франції) економіка перебуває в застої і дефіциті. Тому підкреслю: ми не скасовуємо всієї строгості заходів економії, ми їх оптимізуємо». — про заходи жорсткої економії, тобто про бюджетну консолідацію та чому ЄК пішла на пом'якшення політики в інтерв'ю ForUm Оллі Рен: Європа і сама кризу переживе, і Україні допоможе (2 липня 2013 року)

«Зверну увагу як мінімум на те, що обидві сторони ведуть щодо нього активний діалог. А значить, цей «проект» потрібен їм обом. Світова економічна криза ще не закінчилася, й абсолютно логічно об'єднувати зусилля для боротьби з нею. Тим більше що Україні інтеграція в ЄС дозволить підвищити ефективність і конкурентоспроможність економіки, залучити інвестиції та сучасні технології. Разом з тим, кроки Європи назустріч не можна розглядати як подарунок українській владі. Це стосується як договору про асоціацію в цілому, так і окремих важливих його сегментів - поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, а також спрощення візового режиму. Угода спрямована на все суспільство України, а не тільки на економіку. Разом нам буде краще розвиватися і стабільно йти вперед. Тим більше що Євросоюз не гине і не загине, а, навпаки, подолає всі труднощі і вийде з них більш сильним, оновленим. І сам подолає, і вам допоможе. Для такого розвитку подій є всі необхідні передумови». — про перспективи підписання угоди про Асоціацію України восени 2013 року в інтерв'ю ForUm Оллі Рен: Європа і сама кризу переживе, і Україні допоможе (2 липня 2013 року)

«Заморожені валютні активи Росії слід використати для відновлення України». — про те, що зовнішня політика входить до компетенції президента Фінляндії під час прес-конференції після офіційного оголошення про кандидатство у президенти Фінляндії Кандидат у президенти Фінляндії за використання заморожених активів РФ для відбудови України (23 вересня 2023 року)

«У нас немає безпосередньої потреби у фонді порятунку на фінансових ринках, але ми маємо глибоку гостроту, екзистенціальну гостроту в Україні. Це питання свободи, демократії та захисту Європи... Я дуже стурбований роз’єднаністю Європи та вето Угорщини. У нас немає часу, щоб його гаяти, тому інші 26 держав-членів ЄС повинні швидко зібратися і підготувати “план Б” без згоди Угорщини, яка, здається, йде своїм шляхом». — про те, що на тлі проблем із західною підтримкою України Європейський Союз може профінансувати потреби Києва за рахунок фонду порятунку, який містить 80 мільярдів євро Одна з країн ЄС вигадала спосіб, як обійти вето Угорщини на допомогу Україні: подробиці (21 грудня 2023 року)

«Це буде знаком того, що влада єврозони може приймати рішення, що стосуються зміцнення економічної стабільності... Точні наслідки важко передбачити, але ясно, що економіку Європи спіткає рецесія... і що виживання єврозони». — про заклик до лідерів єврозони прискорити процес створення Європейського стабілізаційного механізму (European Stabilisation Mechanism, ESM), щоб завершити його не в 2013 році, як планувалося, а на рік раніше в інтерв'ю фінській телерадіокомпанії YLE Оллі Рен підганяє лідерів ЄС з прийняттям рішення щодо виходу з кризи єврозони (5 грудня 2011 року)