того
 |
Див. також Того. |
Українська[ред.]
Прислівник[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
то-го́
Прислівник; незмінний.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. уживається як співвідносне слово із сполучником що з причиновим значенням; тому [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Частка[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
то-го́
Частка.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у знач. присудка, розм. Уживається на означення дій, властивостей, стану, переважно якоюсь мірою негативних ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Іменник[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
то́-го
Вимова[ред.]
Значення[ред.]
- форма кличного відмінка однини іменника тога
Займенник[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
то-го́
Вимова[ред.]
Значення[ред.]
Джерела[ред.]
- Того // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.