тому
 |
Див. також Тому. |
Українська[ред.]
Прислівник[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
то-му́
Прислівник; незмінний.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- унаслідок чого-небудь; через те, того [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- уживається в головному реченні як співвідносне слово із спол. що в підрядному причини ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- із спол. от, саме, тільки, і. уживається для підсилення вказівки на причиновий зв'язок ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- указує на час, що минув від якоїсь дії, події, стану, в якому хто-, що-небудь перебував (перебувало) і т. ін. до моменту мовлення про них (у поєднанні зі словами, що вказують на проміжок часу) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Сполучник[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
то-му́
Сполучник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у поєднанні зі спол. що уживається для приєднання підрядного речення причини до головного ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Уживається в складі складного сполучника тому що для приєднання підрядного речення причини до головного ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Іменник[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
то́-му
Вимова[ред.]
Значення[ред.]
- форма родового чи давального відмінка однини іменника том
Джерела[ред.]
- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5