Сагайдачне

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Сагайда́чне	—
Р.	Сагайда́чного	—
Д.	Сагайда́чному	—
З.	Сагайда́чне	—
Ор.	Сагайда́чним	—
М.	Сагайда́чному	—
Кл.	Сагайда́чне*	—

Са-гай-да́ч-не

Іменник, неістота, середній рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Сагайдач-; суфікс: -н; закінчення: -е.

Вимова

• МФА: [sɐɦɐi̯ˈdɑt͡ʃne]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. {геогр.|uk}} урочище в Україні ◆ Поблизу урочища Сагайдачне у лівобережній частині Дніпровського району Запоріжжя мешканець Віктор Доронович знайшов старовинну мотику для оброблення землі. Джерело — Еспресо.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів