Сагайдачне
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Сагайда́чне | — |
| Р. | Сагайда́чного | — |
| Д. | Сагайда́чному | — |
| З. | Сагайда́чне | — |
| Ор. | Сагайда́чним | — |
| М. | Сагайда́чному | — |
| Кл. | Сагайда́чне* | — |
Са-гай-да́ч-не
Іменник, неістота, середній рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Сагайдач-; суфікс: -н; закінчення: -е.
Вимова[ред.]
- МФА: [sɐɦɐi̯ˈdɑt͡ʃne]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- геогр. урочище в Україні [▲ 1] ◆ Поблизу урочища Сагайдачне у лівобережній частині Дніпровського району Запоріжжя мешканець Віктор Доронович знайшов старовинну мотику для оброблення землі. Джерело — Еспресо.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |