Перейти до вмісту

бурмотіти

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бурмочу́ бурмоа́в бурмоа́тиму  —
Ти бурмо́чеш бурмоа́в
бурмоа́ла
бурмоа́тимеш бурмочи́
Він
Вона
Воно
бурмо́че бурмоа́в
бурмоа́ла
бурмоа́ло
бурмоа́тиме  —
Ми бурмо́чем (бурмо́чемо) бурмоа́ли бурмоа́тимем(о) бурмочі́м(о)
Ви бурмо́чете бурмоа́ли бурмочі́ть
Вони бурмо́чуть бурмоа́ли бурмоа́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бурмочачи́
Дієприсл. мин. ч. бурмоа́вши
Безособова форма бурмочно

бур-мо-ті-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна


Корінь: -бурмот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. те ж саме, що бурмотати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]