Перейти до вмісту

вареник

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. варе́ник варе́ники
Р. варе́ника варе́ників
Д. варе́нику
варе́никові
варе́никам
З. варе́ник варе́ники
Ор. варе́ником варе́никами
М. на/в варе́нику на/в варе́никах
Кл. варе́нику* варе́ники*

ва-ре́-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вар-; суфікси: -ен-ик.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]
Вареники

Значення

[ред.]
  1. невеликий варений виріб, зліплений з прісного тіста і начинений сиром, ягодами, капустою і т. ін. ◆ Славний обід у тітки. Простий: борщ зі сметаною, вареники з сиром до сметани, чи галушки, але такий смачний, що як згадаєш, то й слину ковтнеш. М. М. Коцюбинський, «Дядько та тітка», 1885 р. [СУМ-11] ◆ Огириха з невісткою за столом вареники ліпили — чепурними біленькими трикутничками розкладали на ситі. А. В. Головко, «Бур'ян», 1927 р. [СУМ-11]

Синоніми

[ред.]
  1. діал. пиріг

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]
  1. страва

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Утворено за допомогою суфіксів -ен та -ик від варити, далі від праслов'янської форми *variti, від котрої також виникли д.-рус. варити, укр. варити, рос. варить, білор. варыць, пол. warzyć, sc. vařiti, словац. variť, в.-луж. warić, н.-луж. wariś, болг. варя «варю», мак. вари «варить», сербохорв. ва́рити, словен. variti, ст.-слов. варити, рос.-церк.-слов. варити.

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]
  • Словник УЛІФ: вареник
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок одн. мн.
Н. варе́ник варе́ники
Р. варе́ника варе́ников
Д. варе́нику варе́никам
З. варе́ник варе́ники
О. варе́ником варе́никами
П. варе́нике варе́никах

ва-ре́-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вар-; суфікси: -ен-ик.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. вареник (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]
  1. пироги

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість


Етимологія

[ред.]

Запозичене з укр. вареник.

Джерела

[ред.]
У Вікіпедії є стаття