прыгнятальны
Білоруська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| ч. | с. | ж. | ||
| Н. | прыгнята́льны | прыгнята́льнае | прыгнята́льная | прыгнята́льныя |
| Р. | прыгнята́льнага | прыгнята́льнага | прыгнята́льнай | прыгнята́льных |
| Д. | прыгнята́льнаму | прыгнята́льнаму | прыгнята́льнай | прыгнята́льным |
| З. (іст./неіст.) | прыгнята́льнага прыгнята́льны |
прыгнята́льнае | прыгнята́льную | прыгнята́льных прыгнята́льныя |
| О. | прыгнята́льным | прыгнята́льным | прыгнята́льнай/аю | прыгнята́льнымі |
| М. | прыгнята́льным | прыгнята́льным | прыгнята́льнай | прыгнята́льных |
| Коротка форма | прыгнята́льн | прыгнята́льна | прыгнята́льна | прыгнята́льны |
Префікс: пры-?; корінь: -гнят-; суфікси: -а-льн; закінчення: -ы.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- пригнічувальний, гнітущий. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від праслов'янської форми, від котрої також виникли ст.-слов. гнетѫ, гнести, укр. гнічу́, гніти́ти, словен. gnétem, gnésti «м’яти, дусити», д.-чеськ. чеськ. hnetu, hnésti — те ж, пол. gnębić, gniotę, gnieść. Спорід. д.-в.-нім. knetan, н.-нім. kneden «місити, м’яти». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)