свідомість
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | свідо́мість | — |
| Р. | свідо́мості | — |
| Д. | свідо́мості | — |
| З. | свідо́мість | — |
| Ор. | свідо́містю | — |
| М. | свідо́мості | — |
| Кл. | свідо́мосте* | — |
сві-до́-мість
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -свідом-; суфікс: -ість-
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. ◆ Свідомість розглядається як властивість високоорганізованої матерії — мозку, якою володіє тільки людина. (Фізіологічний журнал. — 1960. — VI. — 4. — c. 453)
- психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди людей як представників певних суспільних класів. ◆ суспільна свідомість.
- сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум. ◆ Хвороба дружини занепокоїла його, але наближення смерті не дійшло до його свідомості (Олександр Довженко)
- здатність осмислено сприймати навколишнє; притомність ◆ у повній свідомості
- ясне розуміння, усвідомлення чого-небудь. ◆ Він не злякався, бо свідомість того, що сталося, прийшла раніше за почуття страху (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 20)
- розуміння, усвідомлення суспільного життя людиною як представником певної суспільної верстви. ◆ Хоч у нашій родині все жили українські традиції, та національна свідомість прийшла до мене аж на 12 році життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280)
- думка про що-небудь, відчуття чогось. ◆ Докія несказанно терпіла від свідомості, що «сиротіє» (Ольга Кобилянська, Вибране, 1949, 21)
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]- Прийти до свідомості
- суспільна свідомість
- у повній свідомості
- загубити свідомість
- зникнути зі свідомості
- затемнювати свідомість (позбавляти кого-небудь здатності правильно аналізувати дійсність)
- паморочити свідомість - втратити здатність діяти, чинити логічно, обдумати; виклика́ти стан, схожий на сп’яніння, п’янити; бути психічнохворим, божевільним
Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ie. *věděti, похідне слово від якого - праслов. sъvěděti.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |