Московський педагогічний державний університет: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Zimina (обговорення | внесок)
А04М07 (обговорення | внесок)
 
(Не показані 39 проміжних версій 24 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
|абревіатура =
|абревіатура =
|емблема =
|емблема =
|зображення = [[Файл:Wiki pirogovka clinics 1.jpg|250px|]]
|зображення = Wiki pirogovka clinics 1.jpg
|підпис = Головний корпус МПДУ, в минулому — Аудиторний корпус [[Московські вищі жіночі курси|МВЖК]]. Парадний вхід.
|підпис = Головний корпус МПДУ, в минулому — Аудиторний корпус [[Московські вищі жіночі курси|МВЖК]]. Парадний вхід.
|оригінал =
|оригінал =
Рядок 30: Рядок 30:


== Історія ==
== Історія ==
Історія Московського педагогічного державного університету починається з [[1872]] року, коли були засновані [[Московські вищі жіночі курси]] (далі МВЖК), що існували до 1918 року (з перервою на 1888—1900 роки). У 1918 році МВЖК перетворені в Другий Московський державний університет (МДУ II). У 1930 році Другий МДУ розділений на три самостійні [[вуз]]и, у числі яких був Московський державний педагогічний інститут (МДПІ), що став правонаступником університету. У 1990 році МДПІотримав статус [[університет]]у та свою сучасну назву.
Історія Московського педагогічного державного університету починається з [[1872]] року, коли були засновані [[Московські вищі жіночі курси]] (далі МВЖК), що існували до 1918 року (з перервою на 1888—1900 роки). У 1918 році МВЖК перетворені в Другий Московський державний університет (МДУ II). У 1930 році Другий МДУ розділений на три самостійні [[виш]]і, у числі яких був Московський державний педагогічний інститут (МДПІ), що став правонаступником університету. У 1990 році МДПІ отримав статус [[університет]]у та свою сучасну назву.


В період 1932—1938 років інститут носив ім'я [[Бубнов Андрій Сергійович|Андрія Сергійовича Бубнова]], в 1941—1997 роках — ім'я [[Ленін|Володимира Ілліча Леніна]].
В період 1932—1938 років інститут носив ім'я [[Бубнов Андрій Сергійович|Андрія Сергійовича Бубнова]], в 1941—1997 роках — ім'я [[Ленін|Володимира Ілліча Леніна]].
Рядок 41: Рядок 41:
Програма навчання спочатку була дворічною, проте з 1876/77 навчального року стала трирічною. [[Спеціалізація]] майже не передбачалася, переважали історико-філологічні дисципліни. Ніяких формальних прав закінчення курсів Гер'є випускницям не давало.
Програма навчання спочатку була дворічною, проте з 1876/77 навчального року стала трирічною. [[Спеціалізація]] майже не передбачалася, переважали історико-філологічні дисципліни. Ніяких формальних прав закінчення курсів Гер'є випускницям не давало.


Курси працювали в приміщенні І Московської чоловічої гімназії (1872—1873), потім у приміщенні [[Політехнічний музей|Музею Політехнічної виставки]] на [[Вулиця Пречистенка|вулиці Пречистенці]] (1873—1877) і в будівлі, спеціально збудованій для [[Політехнічний музей|Політехнічного музею]] (1877—1888 року).
Курси працювали в приміщенні І Московської чоловічої гімназії (1872—1873), потім у приміщенні [[Політехнічний музей (Росія)|Музею Політехнічної виставки]] на [[Вулиця Пречистенка|вулиці Пречистенці]] (1873—1877) і в будівлі, спеціально збудованій для [[Політехнічний музей (Росія)|Політехнічного музею]] (1877—1888 року).


Число слухачок на курсах було на ті часи досить високим: до середини 1880-х років воно перевищувало 200 осіб. 1886 року Міністерством народної освіти заборонило прийом на курси, в 1888 році вони закрилися.
Число слухачок на курсах було на ті часи досить високим: до середини 1880-х років воно перевищувало 200 осіб. 1886 року Міністерством народної освіти заборонило прийом на курси, в 1888 році вони закрилися.
Рядок 50: Рядок 50:
{{main|Московські вищі жіночі курси}}
{{main|Московські вищі жіночі курси}}


З 1886 року (коли був припинений прийом на курси Гер'є) в [[Політехнічний музей|Політехнічному музеї]] почалося читання «загальнодоступних лекцій» для жінок, організоване систематично за окремими циклами. В основному лекції читали ті ж професори, що працювали перед тим на Курсах, і проходили вони в тих же приміщеннях. «Загальнодоступні лекції» тривали до [[1892]] року, коли вони були закриті урядом.
З 1886 року (коли був припинений прийом на курси Гер'є) в [[Політехнічний музей (Росія)|Політехнічному музеї]] почалося читання «загальнодоступних лекцій» для жінок, організоване систематично за окремими циклами. В основному лекції читали ті ж професори, що працювали перед тим на Курсах, і проходили вони в тих же приміщеннях. «Загальнодоступні лекції» тривали до [[1892]] року, коли вони були закриті урядом.


З того ж 1886 існували «колективні уроки», організовані Московським суспільством виховательок і вчительок, що відрізнялися ухилом в бік [[Природничі науки|природничих наук]]. У 1892 році більшість викладачів і слухачок «загальнодоступних читань» влилася в «колективні уроки», що проводилися до [[1900]] року, коли були знову відкриті [[Московські вищі жіночі курси]].
З того ж 1886 існували «колективні уроки», організовані Московським суспільством виховательок і вчительок, що відрізнялися ухилом в бік [[Природничі науки|природничих наук]]. У 1892 році більшість викладачів і слухачок «загальнодоступних читань» влилася в «колективні уроки», що проводилися до [[1900]] року, коли були знову відкриті [[Московські вищі жіночі курси]].
Рядок 64: Рядок 64:
[[16 жовтня]] [[1918]] року за рішенням Народного комісаріату освіти Курси були перетворені в Другий Московський державний університет у складі трьох факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного та медичного. У 1921 році в Другому Московському державному університеті був організований педагогічний факультет, який у майбутньому визначив спеціалізацію університету.
[[16 жовтня]] [[1918]] року за рішенням Народного комісаріату освіти Курси були перетворені в Другий Московський державний університет у складі трьох факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного та медичного. У 1921 році в Другому Московському державному університеті був організований педагогічний факультет, який у майбутньому визначив спеціалізацію університету.


=== Московський державний педагогічний інститут ім. А. С. Бубнова (1930—1941) ===
=== Московський державний педагогічний інститут ім. А. С. Бубнова (1930—1938) ===


[[1930]] року на основі Другого Московського університету створено три самостійні інститути:
[[1930]] року на основі Другого Московського університету створено три самостійні інститути:
Рядок 72: Рядок 72:
* Московський державний педагогічний інститут на базі педагогічного факультету.
* Московський державний педагогічний інститут на базі педагогічного факультету.


=== Московський державний педагогічний інститут ім. В. І. Леніна (1941—1960) ===
=== Московський державний педагогічний інститут ім. В. І. Леніна (1941—1990) ===


В роки [[ВВВ|війни]] Московський державний педагогічний інститут продовжував навчання і наукову роботу, яка переривалася лише на короткий термін з [[17 жовтня]] по [[17 листопада]] [[1941]] року під час [[облога|облоги]] у столиці. Через війну були переглянуті навчальні плани і програми, з переходом на скорочене 3-річне навчання. Багато студентів і викладачів, аспірантів МДПІ пішли на фронт. Четверо з них удостоєні звання [[Герой Радянського Союз|Героя Радянського Союзу]]: А. Ф. Акімова, [[Бєлік Віра Лук'янівна|В. Л. Бєлік]], Д. Ф. Жмуровський, Н. Ф. Рубцов.
В роки [[Німецько-радянська війна|війни]] Московський державний педагогічний інститут продовжував навчання і наукову роботу, яка переривалася лише на короткий термін з [[17 жовтня]] по [[17 листопада]] [[1941]] року під час [[облога|облоги]] у столиці. Через війну були переглянуті навчальні плани і програми, з переходом на скорочене 3-річне навчання. Серед них також відомий радянський історик та педагог [[Гора Петро Васильович|Петро Васильович Гора]].


Багато студентів і викладачів, аспірантів МДПІ пішли на фронт. Четверо з них удостоєні звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]]: А. Ф. Акімова, [[Бєлік Віра Лук'янівна|В. Л. Бєлік]], Д. Ф. Жмуровський, Н. Ф. Рубцов.
1944 року при МДПІ відкриті Вищі педагогічні курси, тоді ж [[інститут]] отримав право захисту [[дисертація|дисертацій]] на факультетах. В роки війни до МДПІ приєднані Московський Дефектологічний інститут (на його основі в МДПІ створений [[Дефектологія|дефектологічний]] факультет) та МДПІ імені [[Карл Лібкнехт|К. Лібкнехта]]. Московський художній учительський інститут і Московський учительський інститут іноземних мов стали факультетами Міського педагогічного інституту (з 1946 року — МДПІ ім. В. П. Потьомкіна). У 1960 році до МДПІ приєднаний Московський міський педагогічний інститут ім. В. П. Потьомкіна.


[[1944]] року при МДПІ відкриті Вищі педагогічні курси, тоді ж [[інститут]] отримав право захисту [[дисертація|дисертацій]] на факультетах. В роки війни до МДПІ приєднані Московський Дефектологічний інститут (на його основі в МДПІ створений [[Дефектологія|дефектологічний]] факультет) та МДПІ імені [[Карл Лібкнехт|К. Лібкнехта]]. Московський художній учительський інститут і Московський учительський інститут іноземних мов стали факультетами Міського педагогічного інституту (з 1946 року — МДПІ ім. В. П. Потьомкіна). У 1960 році до МДПІ приєднаний Московський міський педагогічний інститут ім. В. П. Потьомкіна.
У 1950—1960-ті роки МДПІ ім. Леніна отримав і неофіційну назву — «співаючий інститут». Випускниками МДПІ з'явилися такі відомі барди як [[Юрій Візбор]], [[Ада Якушева]], [[Юлій Кім]], [[Юрій Ряшенцев]] та інші.

У 1950—1960-ті роки МДПІ ім. Леніна отримав і неофіційну назву — «співаючий інститут». Випускниками МДПІ з'явилися такі відомі барди як [[Юрій Візбор]], [[Ада Якушева]], [[Юлій Кім]], [[Ряшенцев Юрій Євгенович|Юрій Ряшенцев]] та інші.


=== Московський педагогічний державний університет (після 1990) ===
=== Московський педагогічний державний університет (після 1990) ===
1 серпня 1990 року Московському державному педагогічному інституту повернуто статус [[університет]]у, який отримав нову сучасну назву — Московський педагогічний державний університет.
1 серпня 1990 року Московському державному педагогічному інституту повернуто статус [[університет]]у, який отримав нову сучасну назву — Московський педагогічний державний університет.

Університет став першим і єдиним педагогічним вузом [[Росія|Росії]], акредитованим як наукова організація поряд з такими вузами як [[Московський енергетичний інститут|МЕІ]], [[Московський інженерно-фізичний інститут|МІФІ]], [[Московський державний технічний університет ім. Баумана|МДТУ ім. Н.Е. Баумана]].
Університет став першим і єдиним педагогічним вишем [[Росія|Росії]], акредитованим як наукова організація поряд з такими вишами як [[Московський енергетичний інститут|МЕІ]], [[Московський інженерно-фізичний інститут|МІФІ]], [[Московський державний технічний університет імені Баумана|МДТУ ім. Н. Е. Баумана]]


== Нагороди ==
== Нагороди ==
Рядок 92: Рядок 95:
Сьогодні на 18 факультетах МПДУ в шести корпусах, розташованих в різних районах [[Москва|Москви]], навчаються понад 14 тисяч [[студент]]ів. Ведеться навчання іноземних студентів. Відкрито кілька [[філія|філій]] Університету в містах Росії.
Сьогодні на 18 факультетах МПДУ в шести корпусах, розташованих в різних районах [[Москва|Москви]], навчаються понад 14 тисяч [[студент]]ів. Ведеться навчання іноземних студентів. Відкрито кілька [[філія|філій]] Університету в містах Росії.


Університет готує фахівців: учителів з усіх шкільних предметів, дефектологів, [[соціолог]]ів, [[журналіст]]ів, [[юрист]]ів, [[психолог]]ів і т. д. За деякими наукам у МПДУ можна отримати ступінь [[бакалавр]]а і [[магістр]]а відповідної освіти або науки. Кращим студентам призначають [[стипендія|стипендії]] [[Президент РФ|Президента РФ]], [[Уряд РФ|Уряду РФ]], [[Лосєв Олексій Федорович|О. Ф. Лосєва]], [[Новіков Петро Сергійович|П. С. Новікова]].
Університет готує фахівців: учителів з усіх шкільних предметів, дефектологів, [[соціолог]]ів, [[журналіст]]ів, [[юрист]]ів, [[психолог]]ів і т. д. За деякими наукам у МПДУ можна отримати ступінь [[бакалавр]]а і [[магістр]]а відповідної освіти або науки. Найкращим студентам призначають [[стипендія|стипендії]] [[Президент РФ|Президента РФ]], [[Уряд РФ|Уряду РФ]], [[Лосєв Олексій Федорович|О. Ф. Лосєва]], [[Новіков Петро Сергійович|П. С. Новікова]].


В МПДУ діє 32 [[дисертація|дисертаційних]] ради, з них 22 [[доктор наук|докторських]]. Ведеться активна діяльність в галузі фундаментальних і прикладних наукових досліджень в 13 галузях науки. [[Бібліотека]] МПДУ містить унікальні за своєю цінністю видання; загальний фонд — близько 2 млн книг. Одна з найстаріших і найбільших вузівських бібліотек [[РФ]].
В МПДУ діє 32 [[дисертація|дисертаційних]] ради, з них 22 [[доктор наук|докторських]]. Ведеться активна діяльність в галузі фундаментальних і прикладних наукових досліджень в 13 галузях науки. [[Бібліотека]] МПДУ містить унікальні за своєю цінністю видання; загальний фонд — близько 2 млн книг. Одна з найстаріших і найбільших вишівських бібліотек [[Росія|РФ]].


В числі випускників ВНЗ різних років історики, журналісти, письменники, політики, адміністратори, барди ([[Юрій Візбор]], який написав у 1953 р. У співавторстві з Ю. Ряшенцева [http://rplab.ru/art/mspu-hymn/mspu-hymn.ogg Гімн МДПІ], [[Юлій Кім]], [[Ада Якушева]], [[Юрій Ряшенцев]] та інші; завдяки їм одним із жартівливих назв ВУЗу стало «Московський державний співаючий інститут») і, звичайно ж, науковці і педагоги.
В числі випускників ВНЗ різних років історики, журналісти, письменники, політики, адміністратори, барди ([[Юрій Візбор]], який написав у 1953 р. у співавторстві з [[Ряшенцев Юрій Євгенович|Юрієм Ряшенцевим]] [http://rplab.ru/art/mspu-hymn/mspu-hymn.ogg Гімн МДПІ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120111073315/http://rplab.ru/art/mspu-hymn/mspu-hymn.ogg |date=11 січня 2012 }}, [[Юлій Кім]], [[Ада Якушева]], [[Юрій Ряшенцев]] та інші; завдяки їм одним із жартівливих назв вишу стало «Московський державний співаючий інститут») і, звичайно ж, науковці і педагоги.


=== Факультети та підрозділи МПДУ ===
=== Факультети та підрозділи МПДУ ===
Рядок 107: Рядок 110:
# дошкільної педагогіки і психології;
# дошкільної педагогіки і психології;
# іноземних мов;
# іноземних мов;
# [[історичний факультет Московського педагогічного державного університету | історичний]];
# історичний;
# математичний;
# математичний;
# музичний;
# музичний;
Рядок 128: Рядок 131:


== Викладачі ==
== Викладачі ==
* [[Бабкін Михайло Анатолійович]] [[доктор історичних наук]], [[професор]].
* [[Нечкіна Милиця Василівна]] - [[історик]], [[академік]] [[Академія наук СРСР|Академії наук СРСР]], доктор історичних наук, [[професор]].
* [[Кобрин Володимир Борисович]] - [[історик]], доктор історичних наук, [[професор]].
* [[Введенський Ростислав Михайлович]] — [[історик]], доктор історичних наук, [[професор]].
* [[Павленко Микола Іванович]] - [[історик]], доктор історичних наук, [[професор]].
* [[Гора Петро Васильович]] — [[професор]].
* [[Гребенча Михайло Кузьмич]]
* [[Щагін Ернст Михайлович]] - [[історик]], [[професор]].
* [[Євенчік Софія Львівна]] - [[історик]], [[доцент]].
* [[Данилевський Ігор Миколайович]] — [[історик]], [[доцент]].
* [[Євенчік Софія Львівна]] — [[історик]], [[доцент]].
* [[Гора Петро Василійович]] - [[професор]].
* [[Кобрин Володимир Борисович]] — [[історик]], доктор історичних наук, [[професор]].
* [[Муригіна Надія Федорівна]] - [[історик]], спеціалист з античноі історії.
* [[Муригіна Надія Федорівна]] — [[історик]], спеціаліст з античної історії.
* [[Введенський Ростислав Михайлович]] - [[історик]], доктор історичних наук, [[професор]].
* [[Чаплигін Сергій Олексійович]] - [[фізик]], [[академік]] [[Академія наук СРСР | Академії наук СРСР]].
* [[Нарочницький Олексій Леонтійович]] — [[історик]], [[академік]] [[Академія наук СРСР|Академії наук СРСР]], доктор історичних наук, [[професор]].
* [[Нікітін Микола Никифорович]] — [[математик]].
* [[Нарочницький Олексій Леонтійович]] - [[історик]], [[академік]] [[Академія наук СРСР|Академії наук СРСР]], доктор історичних наук, [[професор]].
* [[Нечкіна Милиця Василівна]] — [[історик]], [[академік]] [[Академія наук СРСР|Академії наук СРСР]], доктор історичних наук, [[професор]].
* [[Павленко Микола Іванович]] — [[історик]], доктор історичних наук, [[професор]].
* [[Студенікін Михайло Тимофійович]] — радянський педагог, історик, завідувач кафедри методики викладання історії (1989—2015).
* [[Халєєва Ірина Іванівна]] (* 1946) — радянський та російський філолог, ректор університету (1986—2016).
* [[Хуторськой Андрій Вікторович]] — [[доктор педагогічних наук]], член-кореспондент [[Академія педагогічних наук РРФСР|Російської академії освіти]]<ref>{{Cite web |url=http://www.raop.ru/pages.php |title=page = 74 Список членів-кореспондентів РАО |accessdate=29 грудня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161230155716/http://www.raop.ru/pages.php |archivedate=30 грудня 2016 |deadurl=yes }}</ref> (2006), дійсний член (академік) [[Міжнародна педагогічна академія| Міжнародної педагогічної академії]] (1996)
* [[Щагін Ернст Михайлович]] — [[історик]], [[професор]].
* [[Чаплигін Сергій Олексійович]] — [[фізик]], [[академік]] [[Академія наук СРСР | Академії наук СРСР]].
*[[Цузмер Мойсей Якович]] — біолог.


== Випускники ==
== Випускники ==
* [[Азарська Олександра Олександрівна]] (1948) — педагог, психолог, дефектолог, вчений-дослідник, [[Заслужений раціоналізатор України]], академік та віце-президент АМТН України.
* [[Антонов Олексій Тихонович]] — художник, член Спілки художників СРСР, кандидат наук, професор живопису.
* [[Антонов Олексій Тихонович]] — художник, член Спілки художників СРСР, кандидат наук, професор живопису.
* [[Архангельський Олександр Миколайович]] (1962) — журналіст, телеведучий.
* [[Архангельський Олександр Миколайович]] (1962) — журналіст, телеведучий.
Рядок 148: Рядок 160:
* [[Кім Юлій Черсанович]] (1936) — російський поет, композитор, драматург, сценарист, бард.
* [[Кім Юлій Черсанович]] (1936) — російський поет, композитор, драматург, сценарист, бард.
* [[Ковальов Костянтин Петрович]] (К. Ковальов-Случевського) (1955) — письменник, історик, теле- та радіоведучий.
* [[Ковальов Костянтин Петрович]] (К. Ковальов-Случевського) (1955) — письменник, історик, теле- та радіоведучий.
* [[Колєсова Олена Федорівна]] (1920 -1942) — розвідниця, [[командир]] [[диверсія|диверсійної]] групи [[партизан]]ського [[загін|загону]] спеціального призначення, [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Парнах Максим Олександрович]] (1957) — російський художник, педагог.
* [[Парнах Максим Олександрович]] (1957) — російський художник, педагог.
* [[Персонов Роман Іванович]] (1932—2002) — радянський і російський фізик — спектроскопіст.
* [[Персонов Роман Іванович]] (1932—2002) — радянський і російський фізик — спектроскопіст.
* [[П'єцух В'ячеслав Олексійович]] (1946) — російський письменник.
* [[Ротанов Микола Михайлович]] — художник, член Спілки художників СРСР.
* [[Ротанов Микола Михайлович]] — художник, член Спілки художників СРСР.
* [[Харитонов Євген Вікторович]] — російський поет, історик літератури і кіно, перекладач болгарської поезії і фантастики, критик, музикант.
* [[Чесноков Дмитро Іванович]] (1910—1973) — радянський вчений-філософ, партійний діяч.
* [[Чесноков Дмитро Іванович]] (1910—1973) — радянський вчений-філософ, партійний діяч.
* [[Юрганов Андрій Львович]] ( 1959 ) - доктор історичних наук, професор кафедри вітчизняної історії стародавнього світу та середніх віків факультету архівної справи Історико-архівного інституту в складі [[Російський Державний Гуманітарний Університет|РДГУ]] (з [[1997]] р.).
* [[Юрганов Андрій Львович]] (1959) — доктор історичних наук, професор кафедри вітчизняної історії стародавнього світу та середніх віків факультету архівної справи Історико-архівного інституту в складі [[Російський Державний Гуманітарний Університет|РДГУ]] (з [[1997]] р.).


== Джерела ==
== Джерела ==
* {{ru|http://ru.wikipedia.org/wiki/Московский_педагогический_государственный_университет}}
* Владимир Иванович Герье и Московские высшие женские курсы: Мемуары и документы. — М., 1997. — 158 с.
* Владимир Иванович Герье и Московские высшие женские курсы: Мемуары и документы. — М., 1997. — 158 с.
* Москвин В. В. Московские высшие женские курсы в начале XX века. — М., 1999.
* Москвин В. В. Московские высшие женские курсы в начале XX века. — М., 1999.
Рядок 166: Рядок 180:
[[Категорія:Університети Росії]]
[[Категорія:Університети Росії]]
[[Категорія:Вищі навчальні заклади Москви]]
[[Категорія:Вищі навчальні заклади Москви]]
[[Категорія:Московський педагогічний державний університет]]

[[de:Staatliche Pädagogische Universität Moskau]]
[[la:Universitas Paedagogica Publica Moscuensis]]
[[ru:Московский педагогический государственный университет]]
[[tr:Moskova Pedagoji Devlet Üniversitesi]]

Поточна версія на 21:36, 26 квітня 2023

Московський педагогічний державний університет
рос. Московский педагогический государственный университет
МПГУ
Головний корпус МПДУ, в минулому — Аудиторний корпус МВЖК. Парадний вхід.
55°39′28″ пн. ш. 37°28′42″ сх. д. / 55.65798000002777712° пн. ш. 37.47839000002777254° сх. д. / 55.65798000002777712; 37.47839000002777254Координати: 55°39′28″ пн. ш. 37°28′42″ сх. д. / 55.65798000002777712° пн. ш. 37.47839000002777254° сх. д. / 55.65798000002777712; 37.47839000002777254
Типдержавний
Країна Росія
РозташуванняМосква, Росія Росія
ГаслоВерен традициям, открыт инновациям
Назва на честьБубнов Андрій Сергійович і Ленін Володимир Ілліч
Засновано1872
РекторМатросов Віктор Леонідович
Студентів~ 14 000
ПриналежністьМіністерство науки та вищої освіти РФd[1]
Складається зInstitute of History and Politics MPGUd
ВипускникиКатегорія:Випускники Московського педагогічного державного університету
Штаб-квартираМосква
АдресаМосква, вул. Мала Пироговська, 1
Сайтmpgu.edu
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
Мапа
CMNS: Moscow Pedagogical State University у Вікісховищі

Московський педагогічний державний університет — навчальний і науковий заклад в Москві, що включає 18 факультетів і 7 філій в інших містах Росії. Указом президента Росії від 2 лютого 2009 року включено до Державного зводу особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія Московського педагогічного державного університету починається з 1872 року, коли були засновані Московські вищі жіночі курси (далі МВЖК), що існували до 1918 року (з перервою на 1888—1900 роки). У 1918 році МВЖК перетворені в Другий Московський державний університет (МДУ II). У 1930 році Другий МДУ розділений на три самостійні виші, у числі яких був Московський державний педагогічний інститут (МДПІ), що став правонаступником університету. У 1990 році МДПІ отримав статус університету та свою сучасну назву.

В період 1932—1938 років інститут носив ім'я Андрія Сергійовича Бубнова, в 1941—1997 роках — ім'я Володимира Ілліча Леніна.

Курси Гер'є (1872—1888)

[ред. | ред. код]

Перший в Росії вищий навчальний заклад для жінок з університетською програмою був заснований професором Московського університету Володимиром Івановичем Гер'є. Відкриття курсів відбулося 1 листопада 1872 року.

Програма навчання спочатку була дворічною, проте з 1876/77 навчального року стала трирічною. Спеціалізація майже не передбачалася, переважали історико-філологічні дисципліни. Ніяких формальних прав закінчення курсів Гер'є випускницям не давало.

Курси працювали в приміщенні І Московської чоловічої гімназії (1872—1873), потім у приміщенні Музею Політехнічної виставки на вулиці Пречистенці (1873—1877) і в будівлі, спеціально збудованій для Політехнічного музею (1877—1888 року).

Число слухачок на курсах було на ті часи досить високим: до середини 1880-х років воно перевищувало 200 осіб. 1886 року Міністерством народної освіти заборонило прийом на курси, в 1888 році вони закрилися.

Серед викладачів курсів у різний час були: В. І. Гер'є, П. Г. Виноградов, М. С. Корелін і В. О. Ключевський (історія); М. І. Стороженко, М. С. Тихонравов, О. М. Веселовський і В. Ф. Міллер (історія мов і літератури); В. С. Соловйов і Л. М. Лопатін (історія філософії); Ф. І. Буслаєв і К. М. Биковський (історія мистецтв); Ф. О. Бредіхін (астрономія); О. Г. Столєтов (фізика) та багато інших.

«Загальнодоступні читання» і «колективні уроки» (1888—1900)

[ред. | ред. код]

З 1886 року (коли був припинений прийом на курси Гер'є) в Політехнічному музеї почалося читання «загальнодоступних лекцій» для жінок, організоване систематично за окремими циклами. В основному лекції читали ті ж професори, що працювали перед тим на Курсах, і проходили вони в тих же приміщеннях. «Загальнодоступні лекції» тривали до 1892 року, коли вони були закриті урядом.

З того ж 1886 існували «колективні уроки», організовані Московським суспільством виховательок і вчительок, що відрізнялися ухилом в бік природничих наук. У 1892 році більшість викладачів і слухачок «загальнодоступних читань» влилася в «колективні уроки», що проводилися до 1900 року, коли були знову відкриті Московські вищі жіночі курси.

Серед викладачів «читань» і «уроків» в різний час були: В. І. Гер'є (філософія історії); П. Г. Виноградов, М. С. Корелін, В. Й. Ключевський і О. О. Кізеветтер (історія); О. А. Мануйлов (політекономія); О. М. Веселовський (історія літератури); Л. М. Лопатін і П. І. Новгородцев (філософія); В. К. Цераський (астрономія); а також І. М. Сєченов, К. А. Тімірязєв, В. І. Вернадський та багато інших.

Московські вищі жіночі курси (1900—1918)

[ред. | ред. код]

II Московський державний університет (1918—1930)

[ред. | ред. код]

16 жовтня 1918 року за рішенням Народного комісаріату освіти Курси були перетворені в Другий Московський державний університет у складі трьох факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного та медичного. У 1921 році в Другому Московському державному університеті був організований педагогічний факультет, який у майбутньому визначив спеціалізацію університету.

Московський державний педагогічний інститут ім. А. С. Бубнова (1930—1938)

[ред. | ред. код]

1930 року на основі Другого Московського університету створено три самостійні інститути:

Московський державний педагогічний інститут ім. В. І. Леніна (1941—1990)

[ред. | ред. код]

В роки війни Московський державний педагогічний інститут продовжував навчання і наукову роботу, яка переривалася лише на короткий термін з 17 жовтня по 17 листопада 1941 року під час облоги у столиці. Через війну були переглянуті навчальні плани і програми, з переходом на скорочене 3-річне навчання. Серед них також відомий радянський історик та педагог Петро Васильович Гора.

Багато студентів і викладачів, аспірантів МДПІ пішли на фронт. Четверо з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу: А. Ф. Акімова, В. Л. Бєлік, Д. Ф. Жмуровський, Н. Ф. Рубцов.

1944 року при МДПІ відкриті Вищі педагогічні курси, тоді ж інститут отримав право захисту дисертацій на факультетах. В роки війни до МДПІ приєднані Московський Дефектологічний інститут (на його основі в МДПІ створений дефектологічний факультет) та МДПІ імені К. Лібкнехта. Московський художній учительський інститут і Московський учительський інститут іноземних мов стали факультетами Міського педагогічного інституту (з 1946 року — МДПІ ім. В. П. Потьомкіна). У 1960 році до МДПІ приєднаний Московський міський педагогічний інститут ім. В. П. Потьомкіна.

У 1950—1960-ті роки МДПІ ім. Леніна отримав і неофіційну назву — «співаючий інститут». Випускниками МДПІ з'явилися такі відомі барди як Юрій Візбор, Ада Якушева, Юлій Кім, Юрій Ряшенцев та інші.

Московський педагогічний державний університет (після 1990)

[ред. | ред. код]

1 серпня 1990 року Московському державному педагогічному інституту повернуто статус університету, який отримав нову сучасну назву — Московський педагогічний державний університет.

Університет став першим і єдиним педагогічним вишем Росії, акредитованим як наукова організація поряд з такими вишами як МЕІ, МІФІ, МДТУ ім. Н. Е. Баумана

Нагороди

[ред. | ред. код]

Структура і напрями підготовки

[ред. | ред. код]

Сьогодні на 18 факультетах МПДУ в шести корпусах, розташованих в різних районах Москви, навчаються понад 14 тисяч студентів. Ведеться навчання іноземних студентів. Відкрито кілька філій Університету в містах Росії.

Університет готує фахівців: учителів з усіх шкільних предметів, дефектологів, соціологів, журналістів, юристів, психологів і т. д. За деякими наукам у МПДУ можна отримати ступінь бакалавра і магістра відповідної освіти або науки. Найкращим студентам призначають стипендії Президента РФ, Уряду РФ, О. Ф. Лосєва, П. С. Новікова.

В МПДУ діє 32 дисертаційних ради, з них 22 докторських. Ведеться активна діяльність в галузі фундаментальних і прикладних наукових досліджень в 13 галузях науки. Бібліотека МПДУ містить унікальні за своєю цінністю видання; загальний фонд — близько 2 млн книг. Одна з найстаріших і найбільших вишівських бібліотек РФ.

В числі випускників ВНЗ різних років історики, журналісти, письменники, політики, адміністратори, барди (Юрій Візбор, який написав у 1953 р. у співавторстві з Юрієм Ряшенцевим Гімн МДПІ [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.], Юлій Кім, Ада Якушева, Юрій Ряшенцев та інші; завдяки їм одним із жартівливих назв вишу стало «Московський державний співаючий інститут») і, звичайно ж, науковці і педагоги.

Факультети та підрозділи МПДУ

[ред. | ред. код]

Факультети
  1. біолого-хімічний;
  2. географічний;
  3. дефектологічний;
  4. дошкільної педагогіки і психології;
  5. іноземних мов;
  6. історичний;
  7. математичний;
  8. музичний;
  9. початкових класів;
  10. педагогіки і психології;
  11. слов'янської та західноєвропейської філології;
  12. соціології, економіки і права
  13. технології та підприємництва;
  14. фізики та інформаційних технологій;
  15. фізичної культури;
  16. філологічний;
  17. хімічний;
  18. художньо-графічний.

Інші підрозділи
  1. Факультет професійної перепідготовки;
  2. Факультет додаткового педагогічної освіти;
  3. Підготовчі курси.

Викладачі

[ред. | ред. код]

Випускники

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Владимир Иванович Герье и Московские высшие женские курсы: Мемуары и документы. — М., 1997. — 158 с.
  • Москвин В. В. Московские высшие женские курсы в начале XX века. — М., 1999.
  • Московский государственный педагогический институт им. В. И. Ленина (1872—1972). — М., 1972.
  • Московский педагогический государственный университет. 125 лет. — М., 1997. — 560 с., илл.
  • Московский педагогический государственный университет. — М., 2002. — 144 с., илл.
  • Очерки истории Московского педагогического государственного университета. — М., 2002. — 480 с.
  • Ректоры МПГУ. 1872—2000. — М., 2000. — 160 с., илл.
  1. page = 74 Список членів-кореспондентів РАО. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.