Військова справа: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 13:20, 9 квітня 2024

Військо́ва спра́ва — складний термін, який може мати такі значення:

В широкому розумінні охоплює всі питання військової теорії і практики, пов'язані з військовим будівництвом, підготовкою і діями Збройних сил, у мирний і воєнний час, підготовки населення країни на випадок війни^[1].
У вузькому розумінні — це система знань, необхідних військовослужбовцям і військовозобов'язаним для успішного виконання свого військового обов'язку.

Зміст поняття

Відомо, що на зміст військової справи в тій чи іншій країні в конкретну історичну епоху впливає безліч чинників, перш за все таких, як її соціально-політичний устрій, рівень розвитку виробництва, науки і освіти, культурні традиції, духовний стан суспільства та інші. В цілому зміст, основні напрями розвитку і вдосконалення військової справи в будь-якій державі мають загальні риси, які випливають з об'єктивних закономірностей світового розвитку. Разом з тим вони мають і істотні відмінності, обумовлені географічним положенням держави, його народонаселенням, економічною діяльністю, характером зовнішніх загроз тощо.

На розвиток військової справи значно впливають побут та звичаї, історичні традиції народів, що населяють країну. Питання війни і миру відвіку, так чи інакше, зачіпають корінні інтереси людства. Їх обговорення на рівні, як політичного, так і філософського мислення має багатовікову традицію.

Людство прагне зрозуміти причину тих суспільних суперечностей, необхідним наслідком яких, ось вже протягом тисячоліть, були великі і малі війни, загальні і локальні, такі, що винищили квіт багатьох поколінь. За період з 3600 до н. е. до 1980 року сталося приблизно 1455 великих і малих воєн, зокрема 2 світові, протягом яких загинуло, померло з голоду та від епідемій понад 3,6 млрд чоловік^[2]. За підрахунками Міхневіча М. П. за всю історію людства на 1 рік мирного життя припадає в середньому 13 років війни^[3].

Розвиток військової справи

Війна, як історично-культурний феномен, виникає на певній стадії розвитку людського суспільства і робить певний вплив на його розвиток. Військова справа починає культивуватися в суспільстві, як і всі інші заняття людей, спрямовані, перш за все, на підтримку життєво важливих функцій. У війні, як правило, перемагає виробник найдосконалішої зброї, а також співтовариства, що володіють найпередовішою тактикою військової операції.

Війни, як систематичне явище, а не епізодичні збройні зіткнення, починають грати істотну роль у соціально-політичному житті багатьох етнокультурних утворень з різних причин: або це була боротьба за життєвий простір, за території; або війна ставала видом діяльності, при якому було можливе збільшення добробуту тієї або іншої культурно-історичної спільності (принаймні певної її частини), була засобом наживи; або засобом виживання в екстремальні періоди існування етносу.

Військова справа і озброєння, як його матеріальна база є невід'ємною і істотною частиною людської культури. Саме у засобах насильства (комплексі озброєння), як би не дивно це звучало, відбиваються всі новітні досягнення матеріальної культури, науки і техніки. Це визначає необхідність вивчення комплексу озброєння як історичного джерела. Першим і найважливішим кроком буде спроба відокремлення бойової зброї із загального комплексу озброєння (ділення озброєння на бойове і мисливське). Лук і стріли, наприклад, могли використовуватися рівною мірою, як у бою, так і на полюванні.

Проте, поява специфічних видів зброї, спрямованих винятково на вирішення військових завдань, свідчить про зародження в глибокій давнині тієї частини культури суспільства, яку сьогодні називають військовою справою. Широке коло питань, пов'язаних з класифікацією і типологією військової справи є однією з актуальних проблем досліджень. Не зважаючи на значну кількість робіт, присвячених військовій справі, як і раніше єдиного підходу до її систематизації і вивчення не існує. У цьому сенсі військова справа кожного суспільства, народу або держави має свої національні особливості і свою періодизацію історії розвитку. Різні держави і їх армії в ході численних і тривалих воєн та конфліктів накопичили значний бойовий досвід, в них йшов процес постійного вдосконалення зброї і захисного спорядження.

З виникненням на території Межиріччя, Нілу, Інду і Янцзи перших співтовариств людей, одночасно стали виникати і перші військові організації, що базувалися на економічному фундаменті простої ручної праці, і емпіричному узагальненні форм, способів і прийомів озброєної боротьби.

Так, єгиптяни в період Нового царства (близько 1580 — близько 1070 рр. до н. е.) створили піхоту, що володіла високою для того часу боєздатністю, ассирійці — нерегулярну кінноту, урарту — систему оборони, основу якої становили важкодоступні гірські фортеці і таке інше.

Відбулося розділення війська на сухопутну армію і флот. В армії у свою чергу утворилися два роди військ — піхота, яка згодом стала поділятися на важку і легку, і кіннота. Виникли початкові форми їх тактичної організації.

У Стародавніх Єгипті, Греції, Індії, Китаї, а потім і Римі з'явилися перші теоретичні праці з військового мистецтва, окремі положення яких не втратили своєї значимості і донині.

Покоління війн

Багато військових вчених і аналітиків поділяють всю історію воєн (а з ними — і всієї військової справи) на сім періодів^[4].:

війни першого покоління — для яких характерним було застосування холодної зброї. Вони йшли зі стародавніх часів до XIV століття;
війни другого покоління де застосовувалася вогнепальна гладкоствольна зброя, вони відбувалися з XIV століття по другу половину XIX століття;
війни третього покоління — це війни коли почали застосовувати нарізну багатозарядну зброю підвищеної скорострільності та дальності стрільби, вони йшли до Другої світової війни;
війни четвертого покоління — в яких почали застосовувати автоматичну і реактивну зброю (20-ті роки ХХ століття — до кінця Другої Світової війни);
війни п'ятого покоління — в яких застосовувалася ракетна і ядерна зброя (з 1944 року до початку XXI століття).
війни шостого покоління характеризуються протистоянням високих технологій: безконтактним масованим застосування високоточної самонавідної зброї, радіоелектронною боротьбою, застосуванням техніки з дистанційним керуванням (без участі людини). Початком можна вважати війну в Перській затоці (1990–1991) років.

війни сьомого покоління — в яких активно використовуються новітні інформаційні та мережеві технології для досягнення військових цілей. Виникають нові форми воєн — інформаційна війна, мережева війна, кібервійна, психологічна війна. Початок важко однозначно вказати: окремі інформаційні операції проводилися на всіх етапах людства, найбільш доцільно зазначити що їх ведення почалося з Холодної війни — вона характеризується першим найповнішим використанням засобів інформаційної війни. Війнам сьомого покоління притаманні такі ознака: всеосяжна інформатизація та автоматизація усіх процесів підготовки й ведення воєнного конфлікту; глобалізація управління збройною боротьбою; об'єднання в єдину систему сил і засобів розвідки усіх видів, топогеодезичного та навігаційного забезпечення, автоматизованих систем управління і зв'язку, вогневого ураження, РЕБ, інформаційного забезпечення; широке застосування зброї на нових фізичних принципах, бойових систем штучного інтелекту; поява інтелектуальної, інформаційної, лазерної, мікрохвильової та інших видів нелетальної зброї, нано- та біотехнології, робототехніки. Зміна видів, форм і способів досягнення перемоги в класичному (сучасному) їх розумінні на принципово нові: безконтактні, мережоцентричні бойові дії; інформаційна боротьба. Традиційні сфери ведення воєнних дій доповнюються новою — інформаційною^[4].

Загалом, починаючи з війн шостого покоління існує тенденція до значного дистанціювання людини від місця збройної боротьби, де застосовується високоточна неядерна зброя та зброя на нових фізичних принципах. Збройна боротьба переміщується в повітряно-космічний, інформаційний простори та кіберпростір, які стають головними театром воєнних дій.

Локальні війни в Югославії, в Афганістані з 2001, Іраку з 2003 довели, що саме війни шостого і сьомого поколінь домінуватимуть у XXI столітті. Це пов'язано із застосуванням космічних засобів розвідки і зв'язку, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), високоточної зброї (ВТЗ), інформаційної та психологічної боротьби.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Військова справа

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військова справа

Примітки

↑ Военный энциклопедический словарь. — М.: Военное издательство, 1984.
↑ [ФЕС, 1983, стор. 89]
↑ Е. А. Разин. «Історія військового мистецтва», т. 1, Воєніздат, 1955 р.
↑ ^а ^б О.І. Затинайко. Проблеми реформування та застосування Збройних Сил України в контексті сучасної теорії та практики воєнних конфліктів / М.М. Пальчук, Г.М.Потапов // Наука і оборона. — Київ : Стилос, 2013. — 1.

Джерела

Военное дело России и ее соседей.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
«Военное дело» [Архівовано 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Военное дело населения лесостепной полосы Западной Сибири…

Література

Клаузевиц Карл, фон. О войне. — М. : Госвоениздат, 1934. (рос.)
(рос.) Флавий Вегеций Ренат Краткое изложение военного дела. [Архівовано 21 серпня 2010 у Wayback Machine.]
СУНЬ-ЦЗИ. МИСТЕЦТВО ВІЙНИ. (укр.)
Кюльман Ф. Стратегия. — М. : Воениздат, 1939. (рос.)
Liddel Hart Sir Basil Henry. Strategy The Indirect Approach. — N.-Y., 1954. (англ.)
Вотье Пьер. Военная доктрина генерала Дуэ. — М. : Воениздат НКО СССР, 1937. — 240 с. (рос.)
Голль, Шарль, де. Профессиональная армия = Vers l'armee de metier. — М. : Госвоениздат, 1935. (рос.)
Бюлов, Адам Генрих Дитрих, барон, фон. Дух новейшей военной системы = Geist des neuern Kriegssystems, hergeleitet aus dem Grundsatze einer Basis der Operationen. — М. : Госвоениздат, 1926. (рос.)

Посилання

(рос.) Военная литератруа — портал історичних праць з військової справи.

Портал «Війна» Портал «Військова справа»

[encik-1] Военный энциклопедический словарь. — М.: Военное издательство, 1984.

[2] [ФЕС, 1983, стор. 89]

[3] Е. А. Разин. «Історія військового мистецтва», т. 1, Воєніздат, 1955 р.

[Наука_і_Оборона-4] а ^б О.І. Затинайко. Проблеми реформування та застосування Збройних Сил України в контексті сучасної теорії та практики воєнних конфліктів / М.М. Пальчук, Г.М.Потапов // Наука і оборона. — Київ : Стилос, 2013. — 1.

[1]

[2]

[3]

[4]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{Війна}}
-{{Військова справа}}
 '''Військо́ва спра́ва''' — складний [[термін]], який може мати такі значення:
-# В широкому розумінні охоплює всі питання військової [[теорія|теорії]] і [[практика|практики]], пов'язані з військовим будівництвом, підготовкою і діями [[Збройні сили|Збройних сил]], у [[Мирний час|мирний]] і [[воєнний час]], підготовки [[населення]] країни на випадок [[війна|війни]]<ref name="encik"> Военный энциклопедический словарь.&nbsp;— М.: Военное издательство, 1984.</ref>.
+# В широкому розумінні охоплює всі питання військової [[теорія|теорії]] і [[практика|практики]], пов'язані з військовим будівництвом, підготовкою і діями [[Збройні сили|Збройних сил]], у [[Мирний час|мирний]] і [[воєнний час]], підготовки [[населення]] країни на випадок [[війна|війни]]<ref name="encik">Военный энциклопедический словарь.&nbsp;— М.: Военное издательство, 1984.</ref>.
 # У вузькому розумінні — це [[система]] знань, необхідних [[військовослужбовець|військовослужбовцям]] і [[Військовозобов'язаний|військовозобов'язаним]] для успішного виконання свого [[Військовий обов'язок|військового обов'язку]].
@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 На розвиток військової справи значно впливають [[побут]] та [[звичаї]], історичні традиції народів, що населяють країну. Питання війни і [[мир]]у відвіку, так чи інакше, зачіпають корінні інтереси [[Людство|людства]]. Їх обговорення на рівні, як політичного, так і [[Філософія|філософського]] мислення має багатовікову традицію.
-[[Файл:Bamboo book - binding - UCR.jpg|thumb|220px|Початкові сторінки найдавнішого трактату з військової справи [[Мистецтво війни|«Мистецтво війни»]] [[Сунь Цзи]]]]
+[[Файл:Bamboo book - binding - UCR.jpg|thumb|220px|Початкові сторінки найдавнішого трактату з військової справи «[[Мистецтво війни]]» [[Сунь Цзи]]]]
 [[Людство]] прагне зрозуміти причину тих суспільних суперечностей, необхідним наслідком яких, ось вже протягом тисячоліть, були великі і малі війни, загальні і [[Локальна війна|локальні]], такі, що винищили квіт багатьох поколінь. За період з [[3600 до н. е.]] до [[1980]] року сталося приблизно 1455 великих і малих воєн, зокрема 2 світові, протягом яких загинуло, померло з [[голод]]у та від [[Епідемія|епідемій]] понад 3,6&nbsp;млрд чоловік<ref>[ФЕС, 1983, стор. 89]</ref>. За підрахунками [[Міхневіч Микола Петрович|Міхневіча М. П.]] за всю історію людства на 1 [[рік]] [[Мирний час|мирного життя]] припадає в середньому 13 років війни<ref>Е.&nbsp;А.&nbsp;Разин. «Історія військового мистецтва», т. 1, Воєніздат, 1955&nbsp;р.</ref>.
 [[Файл:Apotheosis.jpg|thumb|220px|Апофеоз війни. Картина [[Верещагін Василь Васильович|Верещагіна В. В.]]]]
@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
 З виникненням на території [[Межиріччя]], [[Ніл]]у, [[Інд]]у і [[Янцзи]] перших співтовариств людей, одночасно стали виникати і перші [[Військове формування|військові організації]], що базувалися на економічному фундаменті простої ручної праці, і емпіричному узагальненні форм, способів і прийомів озброєної боротьби.
-Так, [[єгиптяни]] в період Нового царства (близько [[1580 до н. е.|1580]] — близько [[1070-ті до н. е.|1070 рр. до н. е.]]) створили [[Піхота|піхоту]], що володіла високою для того часу боєздатністю, [[Ассирія|ассирійці]] — нерегулярну [[Кіннота|кінноту]], [[урарту]] — систему [[Оборона|оборони]], основу якої становили важкодоступні гірські [[Фортеця|фортеці]] і таке інше.
+Так, [[єгиптяни]] в період Нового царства (близько [[1580-ті до н. е.|1580]] — близько [[1070-ті до н. е.|1070 рр. до н. е.]]) створили [[Піхота|піхоту]], що володіла високою для того часу боєздатністю, [[Ассирія|ассирійці]] — нерегулярну [[Кіннота|кінноту]], [[урарту]] — систему [[Оборона|оборони]], основу якої становили важкодоступні гірські [[Фортеця|фортеці]] і таке інше.
 Відбулося розділення війська на сухопутну [[Армія|армію]] і [[флот]]. В армії у свою чергу утворилися два [[Рід військ|роди військ]] — піхота, яка згодом стала поділятися на [[важка піхота|важку]] і [[Легка піхота|легку]], і кіннота. Виникли початкові форми їх тактичної організації.
@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 == Покоління війн ==
-[[Файл:Zama.jpg|thumb|220px|Картина Корнеліса Корта «[[Битва]] при Замі» [[202 до н. е.]]]]
+[[Файл:Slaget ved Zama - Cornelis Cort, 1567.jpg|thumb|220px|Картина Корнеліса Корта «[[Битва]] при Замі» [[202 до н. е.]]]]
 Багато [[Військова наука|військових вчених]] і аналітиків поділяють всю [[Історія війн|історію воєн]] (а з ними&nbsp;— і всієї військової справи) на сім періодів<ref name="Наука і Оборона">{{Стаття
  | прізвище            = [[Затинайко Олександр Іванович|О.І. Затинайко]]
@@ Рядок 53: / Рядок 53: @@
  | цитати              =
  }}</ref>.:
-* <u>[[Війна першого покоління|війни першого покоління]]</u>&nbsp;— для яких характерним було [[застосування]] [[холодна зброя|холодної зброї]]. Вони йшли зі стародавніх часів до [[XIV століття]];
+* [[Війна першого покоління|війни першого покоління]] — для яких характерним було [[застосування]] [[холодна зброя|холодної зброї]]. Вони йшли зі стародавніх часів до [[XIV століття]];
-* <u>[[Війна другого покоління|війни другого покоління]]</u> де застосовувалася [[вогнепальна зброя|вогнепальна]] [[гладкоствольна зброя]], вони відбувалися з [[XIV століття]] по другу половину [[XIX століття]];
+* [[Війна другого покоління|війни другого покоління]] де застосовувалася [[вогнепальна зброя|вогнепальна]] [[гладкоствольна зброя]], вони відбувалися з [[XIV століття]] по другу половину [[XIX століття]];
-* <u>[[Війна третього покоління|війни третього покоління]]</u>&nbsp;— це війни коли почали застосовувати нарізну багатозарядну зброю підвищеної [[скорострільність|скорострільності]] та дальності стрільби, вони йшли до [[Друга світова війна|Другої світової війни]];
+* [[Війна третього покоління|війни третього покоління]] — це війни коли почали застосовувати нарізну багатозарядну зброю підвищеної [[скорострільність|скорострільності]] та дальності стрільби, вони йшли до [[Друга світова війна|Другої світової війни]];
-* <u>[[війна четвертого покоління|війни четвертого покоління]]</u>&nbsp;— в яких почали застосовувати [[Автоматична зброя|автоматичну]] і [[Реактивна зброя|реактивну зброю]] (20-ті роки [[ХХ століття]]&nbsp;— до кінця Другої Світової війни);
+* [[війна четвертого покоління|війни четвертого покоління]] — в яких почали застосовувати [[Автоматична зброя|автоматичну]] і [[Реактивна зброя|реактивну зброю]] (20-ті роки [[ХХ століття]] — до кінця Другої Світової війни);
-* <u>війни п'ятого покоління</u>&nbsp;— в яких застосовувалася [[Ракетна зброя|ракетна]] і [[ядерна зброя]] (з [[1944]] року до початку [[21 століття|XXI століття]]).
+* війни п'ятого покоління — в яких застосовувалася [[Ракетна зброя|ракетна]] і [[ядерна зброя]] (з [[1944]] року до початку [[21 століття|XXI століття]]).
-* <u>війни шостого покоління</u> характеризуються протистоянням високих технологій: безконтактним масованим застосування [[Високоточна зброя|високоточної]] самонавідної зброї, [[РЕБ|радіоелектронною боротьбою]], застосуванням техніки з дистанційним керуванням (без участі людини). Початком можна вважати [[Війна в Затоці|війни в Перській затоці]] (1990–1991) років.
+* війни шостого покоління характеризуються протистоянням високих технологій: безконтактним масованим застосування [[Високоточна зброя|високоточної]] самонавідної зброї, [[РЕБ|радіоелектронною боротьбою]], застосуванням техніки з дистанційним керуванням (без участі людини). Початком можна вважати [[Війна в Затоці|війну в Перській затоці]] (1990–1991) років.
-* <u>війни сьомого покоління</u>&nbsp;— в яких активно використовуються новітні [[інформаційні технології|інформаційні]] та [[мережеві технології]] для досягнення військових цілей. Виникають нові форми воєн&nbsp;— [[інформаційна війна]], [[мережева війна]], [[кібервійна]], [[психологічна війна]]. Початок важко однозначно вказати: окремі [[інформаційна операція|інформаційні операції]] проводилися на всіх етапах людства, найбільш доцільно зазначити що їх ведення почалося з [[Холодна війна|Холодної війни]]&nbsp;— вона характеризується першим найповнішим використанням засобів [[інформаційна війна|інформаційної війни]]. Війнам сьомого покоління притаманні такі ознака: всеосяжна [[інформатизація]] та [[автоматизація]] усіх процесів підготовки й ведення [[Збройний конфлікт|воєнного конфлікту]]; глобалізація управління збройною боротьбою; об'єднання в єдину систему сил і засобів [[Військова розвідка|розвідки]] усіх видів, [[топогеодезичне забезпечення|топогеодезичного]] та [[навігаційне забезпечення|навігаційного забезпечення]], [[автоматизована система управління|автоматизованих систем управління]] і зв'язку, [[Вогневе ураження|вогневого ураження]], [[Радіоелектронна боротьба|РЕБ]], [[Інформаційне забезпечення|інформаційного забезпечення]]; широке застосування зброї на нових фізичних принципах, бойових систем штучного інтелекту; поява [[інтелектуальна зброя|інтелектуальної]], [[Інформаційна зброя|інформаційної]], [[лазерна зброя|лазерної]], [[мікрохвильова зброя|мікрохвильової]] та інших видів [[нелетальна зброя|нелетальної зброї]], [[Нанотехнології|нано-]] та [[Біотехнологія|біотехнології]], [[Робототехніка|робототехніки]]. Зміна видів, форм і способів досягнення перемоги в класичному (сучасному) їх розумінні на принципово нові: безконтактні, [[Мережево-центрична війна|мережоцентричні бойові дії]]; [[інформаційна боротьба]]. Традиційні сфери ведення [[військові дії|воєнних дій]] доповнюються новою&nbsp;— [[Інформаційна сфера|інформаційною]]<ref name="Наука і Оборона"></ref>.
+* війни сьомого покоління&nbsp;— в яких активно використовуються новітні [[інформаційні технології|інформаційні]] та [[мережеві технології]] для досягнення військових цілей. Виникають нові форми воєн&nbsp;— [[інформаційна війна]], [[мережева війна]], [[кібервійна]], [[психологічна війна]]. Початок важко однозначно вказати: окремі [[інформаційна операція|інформаційні операції]] проводилися на всіх етапах людства, найбільш доцільно зазначити що їх ведення почалося з [[Холодна війна|Холодної війни]]&nbsp;— вона характеризується першим найповнішим використанням засобів [[інформаційна війна|інформаційної війни]]. Війнам сьомого покоління притаманні такі ознака: всеосяжна [[інформатизація]] та [[автоматизація]] усіх процесів підготовки й ведення [[Збройний конфлікт|воєнного конфлікту]]; глобалізація управління збройною боротьбою; об'єднання в єдину систему сил і засобів [[воєнна розвідка|розвідки]] усіх видів, [[топогеодезичне забезпечення|топогеодезичного]] та [[навігаційне забезпечення|навігаційного забезпечення]], [[автоматизована система управління|автоматизованих систем управління]] і зв'язку, [[Вогневе ураження|вогневого ураження]], [[Радіоелектронна боротьба|РЕБ]], [[Інформаційне забезпечення|інформаційного забезпечення]]; широке застосування зброї на нових фізичних принципах, бойових систем штучного інтелекту; поява [[інтелектуальна зброя|інтелектуальної]], [[Інформаційна зброя|інформаційної]], [[лазерна зброя|лазерної]], [[мікрохвильова зброя|мікрохвильової]] та інших видів [[нелетальна зброя|нелетальної зброї]], [[Нанотехнології|нано-]] та [[Біотехнологія|біотехнології]], [[Робототехніка|робототехніки]]. Зміна видів, форм і способів досягнення перемоги в класичному (сучасному) їх розумінні на принципово нові: безконтактні, [[Мережево-центрична війна|мережоцентричні бойові дії]]; [[інформаційна боротьба]]. Традиційні сфери ведення [[військові дії|воєнних дій]] доповнюються новою&nbsp;— [[Інформаційна сфера|інформаційною]]<ref name="Наука і Оборона" />.
 Загалом, починаючи з війн шостого покоління існує тенденція до значного дистанціювання людини від місця збройної боротьби, де застосовується [[високоточна зброя|високоточна неядерна зброя]] та зброя на нових фізичних принципах. Збройна боротьба переміщується в повітряно-космічний, [[інформаційний простір|інформаційний простори]] та [[кіберпростір]], які стають головними [[Театр воєнних дій|театром воєнних дій]].
-[[Локальна війна|Локальні війни]] в [[Югославські війни|Югославії]], в [[Війна в Афганістані (з 2001)|Афганістані з 2001]], [[Іракська війна|Іраку]] з [[2003]] показали, що саме війни шостого і сьомого поколінь домінуватимуть у XXI столітті. Це пов'язано із застосуванням [[Космос|космічних]] засобів розвідки і зв'язку, засобів [[РЕБ|радіоелектронної боротьби]] (РЕБ), [[Високоточна зброя|високоточної зброї]] (ВТЗ), [[Інформаційна війна|інформаційної]] та [[Психологічна війна|психологічної]] боротьби.
+[[Локальна війна|Локальні війни]] в [[Югославські війни|Югославії]], в [[Війна в Афганістані (2001—2014)|Афганістані з 2001]], [[Війна в Іраку (2003—2011)|Іраку]] з [[2003]] довели, що саме війни шостого і сьомого поколінь домінуватимуть у XXI столітті. Це пов'язано із застосуванням [[Космос|космічних]] засобів розвідки і зв'язку, засобів [[РЕБ|радіоелектронної боротьби]] (РЕБ), [[Високоточна зброя|високоточної зброї]] (ВТЗ), [[Інформаційна війна|інформаційної]] та [[Психологічна війна|психологічної]] боротьби.
+== Див. також ==
+{{Вікіцитати1}}
+{{commonscat|Military|Військова справа}}
+* [[Воєнна історія]]
+* [[Військова економіка]]
+* [[Збройні сили України]]
+* [[Війна]]
+* [[Інформаційна війна]]
+* [[Військове прогнозування]]
+* [[Воєнна доктрина]]
+* [[Військова медицина]]
+* [[Військовий шпиталь]]
+* [[Військова освіта]]
+* [[Військове будівництво]]
+* [[Йоганн Якобі фон Валльгаузен]]
+* [[Військова хитрість]]
+== Примітки ==
+{{reflist}}
+== Джерела ==
+* [http://www.old.mil.ru/viz-06-05-11-15.pdf Военное дело России и ее соседей.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
+* [http://www.soldiering.ru/ «Военное дело»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071029144339/http://www.soldiering.ru/ |date=29 жовтня 2007 }}
+* [http://bankrabot.com/work/work_70464.html Военное дело населения лесостепной полосы Западной Сибири…]
 == Література ==
@@ Рядок 83: / Рядок 109: @@
 |тираж          =
 }} {{ref-ru}}
+* {{ref-ru}} ''Флавий Вегеций Ренат'' [http://www.xlegio.ru/sources/vegetius/ Краткое изложение военного дела.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100821114017/http://www.xlegio.ru/sources/vegetius/ |date=21 серпня 2010 }}
 * {{книга
 |автор          = СУНЬ-ЦЗИ
@@ Рядок 191: / Рядок 218: @@
 |тираж          =
 }} {{ref-ru}}
-== Джерела ==
-* [http://www.old.mil.ru/viz-06-05-11-15.pdf ВОЕННОЕ ДЕЛО РОССИИ И ЕЕ СОСЕДЕЙ]
-* [http://www.soldiering.ru/ «Военное дело»]
-* [http://bankrabot.com/work/work_70464.html Военное дело населения лесостепной полосы Западной Сибири…]
 == Посилання ==
+* {{ref-ru}} [https://web.archive.org/web/20150529180112/http://militera.lib.ru/index.html Военная литератруа]&nbsp;— портал історичних праць з військової справи.
-* [http://www.xlegio.ru/sources/vegetius/ Краткое изложение военного дела (Флавий Вегеций Ренат)]
+{{DEFAULTSORT:Військова справа}}
-== Див. також ==
-* [[Воєнна історія]]
-* [[Військова економіка]]
-* [[Війна]]
-* [[Інформаційна війна]]
+{{ВП-портали|Війна|Військова справа}}
-== Виноски ==
+{{Військова справа та війна}}
-{{reflist}}
-[[Категорія:Суспільство]]
 [[Категорія:Безпека]]
-[[Категорія:Війни]]
+[[Категорія:Війна]]
-[[Категорія:Статті, що повинні бути у всіх Вікіпедіях]]
+[[Категорія:Військова справа| ]]
-[[Категорія:Військова справа]]
-{{Link FA|la}}