Ту-214Р

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ту−214Р)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ту-214Р
Ту-214Р
Призначення:Літак радіотехнічної та оптико-електронної розвідки
Перший політ:24 грудня 2009
На озброєнні у:Росія Росія
Розробник:Казанське авіаційне виробниче об'єднання імені С.П. Горбунова
Виробник:КБ Туполев,
Всього збудовано:2
Конструктор:КБ Туполєва
Крейсерська швидкість:850 км/год
Дальність польоту:6500 км
Практична стеля:12000 м
Швидкопідйомність:420 м/с
Довжина:46.20 м
Висота:13.90 м
Розмах крила:42 м
Площа крила:182.40 м²
Шасі:триколісне
Двигуни:2 ТВРД ПС-90А
Тяга (потужність):2 х 16000 кгс

Ту-214Р у Вікісховищі

Ту-214Р (виріб 411) — літак радіотехнічної та оптико-електронної розвідки, розроблений наприкінці 2000-х років конструкторським бюро «Туполєв» на базі пасажирського Ту-214 для заміни Іл-20. Прийняття на озброєння планується в 2013[1]. Базою літака спецпризначення є літак пасажирської серії Ту-214. Виробництво нових літаків доручили казанському ВАТ «КАПО ім. Горбунова».

Історія проекту

[ред. | ред. код]

Пакет документів про створення одного макета і 2-х екземплярів Ту-214Р програми дослідно-конструкторських робіт «Фракція-4» з військовим відомством Росії підписаний наприкінці 2002 року. Контракт передбачав введення в експлуатацію 2-х перших примірників Ту-214Р до кінця 2008 року. Але з ряду причин будівництво розвідників виявилося довгобудом. А піднявся в небо перший зразок тільки наприкінці 2009 року. Літаки здані в ВПС Росії в 2013-2015 роках. Міноборони Росії замовило КАЗ ім. С.П. Горбунова третій літак в 2016 р.[2]

Спеціальне обладнання

[ред. | ред. код]

Літак спецпризначення «Ту-214Р» виконаний по нормальній аеродинамічній схемі, використовуючи базою планер Ту-214. На літаках встановлено два двигуни «ТРДД ПС-90А». Злітна вага «Ту-214Р» дорівнює 111 тоннам. Конструктивно літак поділений на 3 відсіки: операторський відсік; побутової відсік; агрегатний відсік БРЕО. Розробник устаткування √ концерн «Вега».

Склад комплексу бортового обладнання:

  • багаточастотний РТК МРК-411. У нього входять декілька радіолокаційних станцій кругового і бічного огляду;
  • електронно-оптична система «Фракція» з високою роздільною здатністю. Основний розробник — ТПК «Лінкос»[3].

Система встановлена знизу літака в обтікачі. Оптична система видає в реальному часі зображення необхідної місцевості в різних діапазонах і зберігає отримані результати на внутрішніх магнітних накопичувачах.

ОЕСВР «Фракція» забезпечує:

  • управління візирної лінією при скануванні по заданому програмою законом і за сигналами зовнішнього цілевказання;
  • формування відеозображень високої чіткості у видимому й інфрачервоному діапазонах спектру;
  • відображення формованих відеозображень і необхідної службової інформації на моніторах оператора;
  • реєстрацію повного обсягу відеоданих і необхідної службової інформації в цифровому вигляді на магнітні накопичувачі;
  • прив'язку реєстрованих відеоданих до єдиного часу;
  • видачу інформаційного потоку споживачеві в узгодженому форматі;
  • обробку зареєстрованої інформації.

Випробування та експлуатація

[ред. | ред. код]

Перший політ головного літака RA-64511 здійснений 24 грудня 2009 Виконав перший політ екіпаж у складі: командир корабля А. І. Журавлев, другий пілот — С. Ю. Шеффер, бортінженер — Е. Б. Волков, штурман — Е. А. Кудрявцев, бортрадист — І. А. Нікулін, інженер — В. Н. Філімошкін. У 2010 р. в цеху остаточного складання КАПО другий примірник добудовувався вже як Ту-214Р для Міністерства оборони Росії.

Зрив термінів постачання літаків став причиною тривалого судового розгляду між Головним розвідувальним управлінням Генштабу, що є замовником Ту-214Р, і Казанським авіаційним виробничим об'єднанням[4][5].

Головне розвідувальне управління, до якого належить літак, залишилося незадоволеним машиною в першу чергу тривалістю польоту і готує лист з претензіями на ім'я міністра з пропозицією відмовитися від подальших закупівель Ту-214Р. Раніше цими літаками планували замінити застарілі Іл-20.

"Для здійснення розвідки місцевості літак повинен баражувати над районом, де він веде розвідку. При цьому машина повинна дуже плавно виконувати політ — без тряски і зайвого втручання пілотів, інакше збивається робота бортового устаткування. А у Ту-214 для цього невідповідний планер — на малих швидкостях він втрачає стійкість і починає «рискати», пілотам доводиться витрачати багато сил, щоб його утримувати.

Турбогвинтовий Іл-20, який зараз стоїть на озброєнні повітряної розвідки, здатний кружляти навколо цілі на надмалих швидкостях до п'яти годин, при цьому мінімально витрачаючи паливо і зберігаючи стійкість. У ході польотів підтвердився факт: Ту-214 — це пасажирський літак. Він повинен з максимальною економічністю здійснювати плавний політ на зазначену дальність. Але для розвідки не підходить.

Зараз розвідуправління хоче отримати два Ту-214, але від подальших закупівель утриматися. Ту-214Р повинен був замінити Іл-20М. Але вже зараз зрозуміло, що повноцінною заміною він йому не стане. А сенсу міняти хорошу машину, хоч і стару, але відповідає всім вимогам, на нову, але не здатну на нормальне баражування, немає.

Для забезпечення необхідної мінімальної швидкості конструктори Ту-214 повинні переробити планер літака — змінити крило і механізацію. Однак зараз такі роботи не ведуться.

17 грудня 2012 року винищувачі ВПС Сил самооборони Японії піднялися на перехоплення невпізнаного літака і з'ясували, що ним виявився новітній російський літак-розвідник Ту-214Р[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 4 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 6 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 4 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 4 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 4 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 25 серпня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]