Роботи над цією машиною почалися в 1972 році, а перші два дослідні літаки піднялися в повітря п'ять років потому. За основу літака компанія «Дженерал Дайнемікс» взяла винищувач-бомбардувальник F-111A. EF-111A призначений для операцій вторгнення на територію противника та для супроводу ударних літаків. Основу бортового радіоелектронного обладнання EF-111A становить система постановки перешкод AN/ALQ-99, на 70% аналогічна тій, яка встановлюється на літаках EA-6B Prowler. Крім неї, «Рейвен» оснащений широким набором інших засобів радіоелектронної боротьби. EF-111 відрізняє високий рівень автоматизації — всіма системами при необхідності може управляти один оператор. Обладнання постановки активних перешкод частково розміщується у відсіку фюзеляжу, який на вихідному літаку відводився під озброєння. Комплекс радіоелектронного обладнання складається з активних і пасивних засобів РЕБ та станції оповіщення про радіолокаційне випромінення. EF-111A не має звичайного озброєння, але має досить високу швидкість польоту, що дозволяє йому уникати винищувачів противника та триматися під захистом своїх.
EF-111A брали участь у бойових діях, у тому числі активно в операції «Буря в пустелі». Вони діяли з баз, розташованих в Туреччини і Саудівської Аравії. В кінці 1990-х років EF-111 були зняті з озброєння.
↑Від англ. raven — крук
Індекси E (electronic) в чинній системі позначень авіації та ракет позначають винищувач (насправді F-111 є переважно бомбардувальником, його індекс F є суперечливим), що модифікований для використання спеціалізованої електроніки.
EF-111 Raven у Вікісховищі
