Giulio Germanico

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Джуліо Джерманіко»
Giulio Germanico
Крейсер «Джуліо Джерманіко»
Служба
Тип/клас легкий крейсер типу «Капітані Романі»
Держава прапора Regia Marina
Marina Militare
На честь Германік
Закладено 3 квітня 1939 року
Спущено на воду 26 липня 1941 року
Перейменований «Сан Марко» (італ. San Marco (D 563))
Виведений зі складу флоту 1 червня 1970 року
Статус Проданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж стандартна 3 745 т
максимальна 5 334 т
Довжина 138,7 м/142,2 м
Ширина 14,4 м
Осадка 4,9 м
Технічні дані
Рухова установка 4×водотрубні котли Торнкрофт
турбіни Belluzzo/Parsons
Гвинти 2×трилопатеві, бронзові
Ø 4,2 м
Потужність 110 000 к.с.
Швидкість 43 вузлів (80 км/год)
Дальність плавання 4 352 м миля при 18 вузлах
8 060 км при 33,3 км/год)
Екіпаж 418
Озброєння
Артилерія 4×2-135-мм/L45
8×1-37-мм/L54
4×20-мм/L70
Торпедно-мінне озброєння 2×4 ТА 533-мм

«Джуліо Джерманіко» (італ. Giulio Germanico) — італійський легкий крейсер типу «Капітані Романі» часів Другої світової війни. Свою назву отримав на честь римського консула та полководця Германіка.

У 1950-ті роки добудований як есмінець під назвою «Сан Марко» (італ. San Marco (D 563)).

Історія

[ред. | ред. код]

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Крейсер «Джуліо Джерманіко» був закладений 3 квітня 1939 року на верфі «Navalmeccanica» в Кастелламмаре-ді-Стабія. Спущений на воду 26 липня 1941 року. Станом на 8 вересня 1943 року крейсер перебував у 95 % готовності, на ньому вже був екіпаж.

В день укладення перемир'я із союзниками командир корабля був відсутній, його обов'язки виконував старший помічник капітан 3-го рангу Доменіко Баффіго. Коли німецькі війська атакували територію верфі, італійці відкрили вогонь з гармат крейсера. Їм вдалось протриматись 3 дні, але німці підтягнули підкріплення та придушили опір. Доменіко Баффіго був узятий в полон, переправлений в Неаполь і 11 вересня розстріляний.

З невідомих причин італійці не потопили крейсер. Це зробили 28 вересня відступаючі німецькі війська.

Післявоєнна служба

[ред. | ред. код]

Після війни корабель був піднятий. 27 лютого 1947 року декретом Тимчасового уряду корабель був виключений зі складу флоту та переобладнаний на блокшив «FV 2».

1 березня 1953 року було прийняте рішення добудувати корабель за проектом, аналогічним до «Сан Джорджо». Роботи розпочались 1 січня 1954 року, і 1 січня 1956 року корабель, який отримав назву «Сан Марко» (італ. San Marco (D 563)), увійшов до складу флоту.

Корабель прослужив до 1 червня 1970 року, після чого був виключений зі складу флоту і 1 лютого 1972 року проданий на злам.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Giulio Germanico

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • С. Б. Трубицын. Сверхлёгкие крейсера. 1930—1975. С.-Пб.: Издатель Р. Р. Муниров, 2008 — 64 с.:илл. ISBN 978-5-98830-028-1 (рос.)