Вільям Мернер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Мернер
англ. William Esco Moerner
Народився24 червня 1953(1953-06-24)[1][2] (71 рік)
Плезантон (Каліфорнія), США США
Місце проживанняСан-Антоніо
Країна США[3][4][…]
Діяльністьхімік, фізик, викладач університету
Alma materУніверситет Вашингтона у Сент-Луїсі, Університет Корнелла
ГалузьМікроскопія
ЗакладСтенфордський університет
Університет Каліфорнії в Сан-Дієго
Федеральна вища технічна школа Цюриха
IBM Almaden Research Centerd
Вчене званняHarry S. Mosher Professorshipd
Науковий ступіньдоктор філософії
Аспіранти, докторантиQuan Wangd
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське фізичне товариство
AAAS
Нагороди Нобелівська премія з хімії (2014)
Особ. сторінкаprofiles.stanford.edu/w-moerner

Ві́льям Ме́рнер (англ. William Esco Moerner; 24 червня 1953, Плезантон (Каліфорнія), США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії 2014 року разом з Штефаном Геллем та Еріком Бетциґом — за «розвиток флуоресцентної мікроскопії високого розділення».

Біографія

[ред. | ред. код]

Вільям Мернер виріс у Техасі та здобув ступінь бакалавра фізики та бакалавра мистецтв з математики в університеті Вашингтона у Сент Луїсі у 1975 році. В університеті Корнелла він здобув ступінь магістра наук з фізики у 1978 році де і захистив докторську роботу у 1982 році. З 1981 по 1995 роки працював дослідником у лабораторії IBM. У 1998 році стає професором у Каліфорнійського університету у Сан-Діего. З 1997 року працює у статусі гостя-професора (англ. Robert Burns Woodward Visiting Professor) Гарвардського університету. У 1998 році його група перебирається до Стенфордського університету, де він стає професором хімії, та почесним професором загальної фізики. У фокусі його досліджень спектроскопія окремих молекул, фізична хімія, хімічна фізика, нанооптика. Завдяки його дослідженням вдалося локалізувати та вивчити спектроскопічно окремі флуоресцентні молекули у твердому тілі. За автобіографією на 16 травня 2014 року його доробок становив 316 публікацій[6].

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]