Ернст Отто Фішер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ернст Отто Фішер
нім. Ernst Otto Fischer
Народився10 листопада 1918(1918-11-10)
Сольн, Німецька імперія
Помер23 липня 2007(2007-07-23) (88 років)
Мюнхен, Німеччина
ПохованняFriedhof Sollnd
КраїнаНімеччина Німеччина
Діяльністьхімік, викладач університету
Alma materМюнхенський технічний університет
ГалузьКоординаційна хімія
ЗакладМюнхенський технічний університет
Науковий керівникВальтер Хібер
ЧленствоЛеопольдина
Австрійська академія наук
Баварська академія наук
North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd
Геттінгенська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
БатькоKarl Tobias Fischerd
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1973)
Автограф

Е́рнст О́тто Фі́шер (нім. Ernst Otto Fischer; 10 листопада 1918, Сольн, поблизу Мюнхена — 23 липня 2007, Мюнхен) — німецький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії за 1973 рік (спільно з Джефрі Вілкінсоном).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Мюнхенську вищу технічну школу (нині Технічний університет) в 1949. З 1959 року обіймав посаду професора цього закладу, з 1969 року директор Інституту неорганічної хімії в Мюнхені.

Роботи

[ред. | ред. код]

Фішер визначив структуру фероцену, синтезував дибензенхром із бензену і хлориду хрому у присутності хлориду алюмінію (1955), розробив загальний метод синтезу аренових (містять ароматичне ядро) похідних перехідних металів, вперше отримав аренкарбонільні, аренциклопентадієнільні та інші змішані π-комплекси перехідних металів. Показав, що ці сполуки при нагріванні розкладаються з утворенням «металевого дзеркала», що може бути використано для отримання надчистих металів. Фішер вперше синтезував низку металоорганічних сполук технецію і трансуранових елементів, отримав стійкі карбенові комплекси перехідних металів (1964), а пізніше і їх карбінові комплекси (1973).

Посилання

[ред. | ред. код]