Фредерік Сенгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Сенгер
Frederick Sanger
англ. Frederick Sanger
Народився13 серпня 1918(1918-08-13)
Глостершир, Велика Британія
Помер19 листопада 2013(2013-11-19) (95 років)
Кембридж, Англія[1][2]
Місце проживанняВелика Британія Велика Британія
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьбіохімік, хімік, викладач університету, відмовник за ідейними міркуваннями
Alma materКембриджський університет
ГалузьБіохімія
ЗакладЛабораторія молекулярної біології, Кембридж
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньPhD
Науковий керівникAlbert Neubergerd[3]
Відомі учніРодні Портер
Елізабет Блекберн
Аспіранти, докторантиДжеральд Едельман
George Brownleed
Tom Maniatisd
Елізабет Блекберн
ЧленствоЛондонське королівське товариство[4]
Національна академія наук США[5][6]
Баварська академія наук
Французька академія наук[5]
Американська академія мистецтв і наук[7]
Європейська організація молекулярної біології[8]
Академія наук Австралії
Індійська національна академія наук
Кінґс-коледж[9]
World Academy of Art and Scienced[10]
коледж Святого Іоаннаd[11]
Союз Клятви Мируd[11]
Medical Research Council Centre Cambridged
У шлюбі зMargaret Joan Howed
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1958)
Нобелівська премія з хімії (1980)
Медаль Коплі
Королівська медаль

Фредерік Сенгер (англ. Frederick Sanger; 13 серпня 1918(19180813), Глостершир, Велика Британія — 19 листопада 2013) — британський біохімік, двічі лауреат Нобелівської премії з хімії  — в 1958 і 1980 роках (спільно з Волтером Гілбертом і Полом Бергом).

Був одружений, мав двох синів і дочку. Закінчив Кембриджський університет (1939). З 1940 року працював там же. Мав докторський ступінь з 1943 року. З 1951 до смерті був членом Медичної дослідницької ради і керівник Лабораторії молекулярної біології цієї ради. З 1983 перебував на пенсії.

Основні роботи були присвячені хімії білків і нуклеїнових кислот. З 1945 року Сенгер вивчав структуру інсуліну. Він розробив динітрофторбензольний метод ідентифікації кінцевих аміногруп в пептидах, за допомогою якого йому вдалося встановити природу і послідовність чергування аміногруп в інсуліні і розшифрувати його будову (19441954). Сенгер встановив, що інсулін має загальну формулу C337N65O75S6, три сульфідні містки і складається з двох ланцюгів: ланцюгу A, що містить 21 амінокислотний залишок, і ланцюгу B, що містить 30 амінокислотних залишків. Ці роботи послужили основою для синтетичного отримання інсуліну та інших гормонів.

У 1965 році запропонував мітити РНК і ДНК, призначені для структурних досліджень, радіоактивним ізотопом фосфору 32Р, що дало змогу здійснювати роботи з надзвичайно малою кількістю матеріалу — 10−6 г. Встановив структуру 5S PHK (120 основ, 1967) і ДНК фага ФХ174 (5375 основ, 1977). У 1977 запропонував метод розшифровки первинної структури ДНК, оснований на ферментативному синтезі високорадіоактивної комплементарної послідовності ДНК на однонитковій ДНК, що досліджується, як на матриці.

Був членом Лондонського королівського товариства1954 року) і ряду академій наук і наукових товариств. Володів численними нагородами. Серед них — Королівська медаль Лондонського королівського товариства (1969), премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (1979). Двічі лауреат Нобелівської премії (1958 та 1980).

В 1992 році фонд "Wellcome Trust" заснував інститут Сенгера, який займається вивченням геному людини (також бере участь в наукових програмах  GENCODE та ENCODE)

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]