Ріхард Мартін Вільштеттер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нобелівська премія з хімії (1915) Ріхард Мартін Вільштеттер
нім. Richard Martin Willstätter
Ім'я при народженнінім. Richard Martin Willstätter
Народився13 серпня 1872(1872-08-13)[1][2][…]
Карлсруе, Німецька імперія[4][5]
Помер3 серпня 1942(1942-08-03)[1][2][…] (69 років)
Муральто, Локарно[d], Локарно, Тічино, Швейцарія[4][5]
·інфаркт міокарда
Місце проживанняНімеччина
Країна Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Райх
 Швейцарія
НаціональністьНімеччина Німеччина
Діяльністьвикладач університету, хімік
Alma materМюнхенський університет
Галузьфізична хімія
ЗакладМюнхенський університет
ВТШ Цюріха
Берлінський університет
Інститут кайзера Вільгельма
Науковий керівникАдольф фон Беєр
ВчителіАльфред Ейнхорнd і Адольф фон Беєр[6]
Відомі учніРіхард Кун
Аспіранти, докторантиAntonio Madinaveitiad
Ріхард Кун
Emile Cherbuliezd[7]
Парнас Яків
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина[8]
Баварська академія наук
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія дей-Лінчей
Російська академія наук
Прусська академія наук
Національна академія наук США
Туринська академія наук[5]
Австрійська академія наук
Відомий завдяки:органічна хімія
У шлюбі зSophie Leserd
ДітиMargarete Willstätterd[9]
Нагороди

Рі́хард Ма́ртін Ві́льштеттер (нім. Richard Martin Willstätter; 13 серпня 1872, Карлсруе, Німеччина — 3 серпня 1942, Муралто, Швейцарія) — німецький хімік-органік, відомий своїми дослідженнями структур рослинних барвників. У 1915 році здобув Нобелівську премію з хімії «за дослідження фарбувальних речовин рослинного світу, особливо хлорофілу»[10].

Біографія

[ред. | ред. код]

Ріхард Вільштеттер народився 13 серпня 1872 року в Карлсруе в єврейській родині торгівця тканинами. Після закінчення школи в рідному місті, Ріхард навчався в Нюрнберзькій реальній гімназії, де проявив себе здібним та закінчив гімназію на «відмінно». Після закінчення гімназії, Вільштеттер вступив у Мюнхенський технічний університет, однак через невдоволення рівнем навчання перевівся в Мюнхенський університет[11].

У 1894 році Ріхард Вільштеттер здобув докторський ступінь з хімії і вже в 1896 році стає приват-доцентом, а через 6 років (у 1902) він обійняв посаду екстраординарного професора в лабораторії Адольфа фон Байера. У 1905 році Вільштеттер стає професором хімії Федерального технологічного інституту Цюриха, де і розпочав дослідження хлорофіла[11].

Через 7 років (у 1912 році) Ріхард Вільштеттер починає працювати в Інституті кайзера Вільгельма в Берліні, де він зробив висновок, що забарвлення квіток залежить від суміші антоціанінів та каротиноїдів. У 1915 році вченому було присуджено Нобелівську премію з хімії «за дослідження фарбувальних речовин рослинного світу, особливо хлорофілу», хоча вручення премії було затримане через війну до 1920 року. У 1916 році вже Нобелівський лауреат Ріхард Вільштеттер у складний післявоєнний період стає професором Мюнхенського університету. Незважаючи на труднощі післявоєнного часу, він зайнявся вивченням ферментів[11].

У 1938 році нацисти мали відправити Вільштеттера в Дахау, але вченому вдалося переховатися та переїхати у Швейцарію. Помер Ріхард Вільштеттер 3 серпня 1942 в Муралто (Швейцарія)[11].

Родина

[ред. | ред. код]

У 1903 році Вільштеттер одружився з Софією Лезен. У них народилися син і дочка. Дружина Вільштеттера померла в 1909 році, і він більше не одружувався[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118772066 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в www.accademiadellescienze.it
  6. а б https://www.pharmacognosy.us/wp-content/uploads/ASP-Newsletter-59_1.pdf
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. https://www.leopoldina.org/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/richard-willstaetter/
  9. https://doi.org/10.1098/rsbm.1953.0021
  10. The Nobel Prize in Chemistry 1915. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 5 липня 2012.(англ.)
  11. а б в г Richard Willstätter - Biography. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 5 липня 2012.(англ.)
  12. Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1992.(рос.)