Трикутник Серпінського: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Tolsai (обговорення | внесок) Функція пропозицій посилань: додано 2 посилання. |
|||
(Не показані 10 проміжних версій 5 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
⚫ | {{unibox}}'''Трикутник Серпінського''' — [[фрактал]], один із двовимірних аналогів [[Множина Кантора|множини Кантора]]. Його математичний опис був запропонований польським математиком [[Вацлав Серпінський|Вацлавом Серпінським]] в 1915 році<ref>W. Sierpinski, Sur une courbe dont tout point est un point de ramification.//Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences. — Paris. — Tome 160, Janvier — Juin 1915. — Pp. 302—305. — [https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k31131]</ref>. Цей трикутник є одним з найбільш ранніх прикладів фракталів, відомих з [[середньовіччя]]. |
||
[[Файл:Fractal serp.png|right|thumb|200|Трикутник Серпінського]] |
|||
⚫ | '''Трикутник Серпінського''' |
||
Даний фрактал відносять до фракталів, які отримують поетапним вилученням частин генератора, тобто до геометричних. Також відомий як «серветка» або «решітка» Серпінського. |
Даний фрактал відносять до фракталів, які отримують поетапним вилученням частин генератора, тобто до геометричних. Також відомий як «серветка» або «решітка» Серпінського. |
||
Рядок 7: | Рядок 6: | ||
== Побудова == |
== Побудова == |
||
[[Файл: |
[[Файл:Sierpinski triangle evolution.svg|thumb|300|Побудова трикутника Серпінського]] |
||
[[Файл:Anagni_katedrala_04.JPG|thumb|Мозаїчна підлога у стилі [[косматеско]] у [[Собор Ананьї|Кафедральному соборі Св. Марії в Ананьї]]]] |
[[Файл:Anagni_katedrala_04.JPG|thumb|Мозаїчна підлога у стилі [[косматеско]] у [[Собор Ананьї|Кафедральному соборі Св. Марії в Ананьї]]]] |
||
Існує дуже багато способів побудови трикутника Серпінського, їх можна поділити на такі типи: |
Існує дуже багато способів побудови трикутника Серпінського, їх можна поділити на такі типи: |
||
* Геометричні методи; |
* Геометричні методи; |
||
* Метод ігор; |
* Метод ігор; |
||
* Трикутник Серпінського як результат перетворення |
* Трикутник Серпінського як результат перетворення [[Трикутник Паскаля|трикутника Паскаля]]; |
||
* Аналітичне задання фракталів з допомогою комплексних чисел; |
* Аналітичне задання фракталів з допомогою [[Комплексне число|комплексних чисел]]; |
||
* Задання фракталів за допомогою систем ітерованих функцій; |
* Задання фракталів за допомогою систем ітерованих функцій; |
||
* Побудова через кола, круги та ін.; |
* Побудова через кола, круги та ін.; |
||
⚫ | Найпростішим способом побудови є такий: Береться рівносторонній трикутник. На першому кроці видаляється трикутник з вершинами в середині сторін початкового трикутника. На другому кроці аналогічні трикутники із трьох менших трикутників, які залишилися після першого кроку, і т. д.<ref name="slyusar">Слюсар В. И. Фрактальные антенны. // Радиоаматор. — 2002. — № 9. — С. 54 -56., Конструктор. — 2002. — № 8. — С. 6 — 8. [http://slyusar.kiev.ua/ra0209_SLYUSAR.pdf]</ref> Після нескінченного повторення цієї процедури, від суцільного трикутника залишається підмножина — трикутник Серпінського. |
||
Найпростішим способом побудови є такий: |
|||
⚫ | Береться рівносторонній трикутник. На першому кроці видаляється трикутник з вершинами в середині сторін початкового трикутника. На другому кроці аналогічні трикутники із трьох менших трикутників, які залишилися після першого кроку, і |
||
== Властивості == |
== Властивості == |
||
* Трикутник Серпінського [[замкнута множина|замкнутий]]. |
* Трикутник Серпінського [[замкнута множина|замкнутий]]. |
||
* Трикутник Серпінського має [[топологічна розмірність|топологічну розмірність]] 1. |
* Трикутник Серпінського має [[топологічна розмірність|топологічну розмірність]] 1. |
||
* |
* «Площа» трикутного килима Серпінського дорівнює нулю. |
||
* Важливою властивістю трикутника Серпінського є його самоподібність, адже він складається з трьох своїх копій, зменшених вдвічі. |
* Важливою властивістю трикутника Серпінського є його [[самоподібність]], адже він складається з трьох своїх копій, зменшених вдвічі. |
||
* Має [[розмірність Хаусдорфа]] <math>=\ln3/\ln2\approx 1,585</math>. Зокрема, |
* Має [[розмірність Хаусдорфа]] <math>=\ln3/\ln2\approx 1,585</math>. Зокрема, |
||
** має нульову [[міра Лебега|міру Лебега]]. |
** має нульову [[міра Лебега|міру Лебега]]. |
||
== Цікаві факти == |
== Цікаві факти == |
||
[[Файл:Musée-Arles-Mosaïques-Orphée.jpg|right|thumb|200|Римська мозаїка 3 — 4 століття в античному музеї міста [[Арль]], [[Франція]]]] |
|||
* Якщо в [[трикутник Паскаля|трикутнику Паскаля]] всі непарні числа пофарбувати в чорний колір, а парні — в білий, то утворюється трикутник Серпінського. |
* Якщо в [[трикутник Паскаля|трикутнику Паскаля]] всі непарні числа пофарбувати в чорний колір, а парні — в білий, то утворюється трикутник Серпінського. |
||
* Утворення, схожі на трикутник Серпінського, виникає в [[Життя (гра)|грі Життя]] з довгої вертикальної лінії. |
* Утворення, схожі на трикутник Серпінського, виникає в [[Життя (гра)|грі Життя]] з довгої вертикальної лінії. |
||
* Трикутник Серпінського — це множина тих точок вихідного трикутника що не належать жодному з центральних трикутників довільного рангу, тобто нескінченність, що складається з тих точок, що не відкидаються ні на якому з цих етапів. |
* Трикутник Серпінського — це множина тих точок вихідного трикутника що не належать жодному з центральних трикутників довільного рангу, тобто нескінченність, що складається з тих точок, що не відкидаються ні на якому з цих етапів. |
||
* Зображення трикутника Серпінського у 1919 |
* Зображення трикутника Серпінського у 1919 р. стали мотивом кількох графічних творів відомого українського графіка [[Нарбут Георгій Іванович|Георгія Нарбута]] |
||
* Варіації на тему трикутника Серпінського використані в оздобленні [[інтер'єр]]у [[Бен-Езра (синагога)|синагоги Бен-Езра]], [[Каїр]], [[Єгипет]] |
* Варіації на тему трикутника Серпінського використані в оздобленні [[інтер'єр]]у [[Бен-Езра (синагога)|синагоги Бен-Езра]], [[Каїр]], [[Єгипет]] |
||
* На основі трикутника Серпінського можуть бути виготовлені багатодіапазонні [[фрактальна антена|фрактальні антени]].<ref name="slyusar" /><ref>Вишневский В. М., Ляхов А. И., Портной С. Л., Шахнович И. |
* На основі трикутника Серпінського можуть бути виготовлені багатодіапазонні [[фрактальна антена|фрактальні антени]].<ref name="slyusar" /><ref>Вишневский В. М., Ляхов А. И., Портной С. Л., Шахнович И. В. Широкополосные беспроводные сети передачи информации. — М.: Техносфера. — 2005.- C. 498—569. [http://slyusar.kiev.ua/slyusar_broadband.djvu] </ref> |
||
* Чотири перші ітерації [[фрактал]]ьних трикутників Серпінського присутні в [[орнамент]]ах геометричної мозаїки стиля [[косматеско]] в середньовічних [[Собор (храм)| |
* Чотири перші ітерації [[фрактал]]ьних трикутників Серпінського присутні в [[орнамент]]ах геометричної мозаїки стиля [[косматеско]] в середньовічних [[Собор (храм)|соборах]] [[Італія|Італії]] (з XII століття)<ref name="ornament">The grammar of ornament. Day and Son, London. — 1856. [https://archive.org/details/grammarornament00Jone/page/n103/]</ref><ref>Conversano Elisa, Tedeschini Lalli Laura. Sierpinsky triangles in stone, on medieval floors in Rome.// Aplimat — Journal of Applied Mathematics. Volume 4 (2011), Number 4. — P. 113—122. — [https://www.researchgate.net/publication/259341701_SIERPINSKY_TRIANGLES_IN_STONE_ON_MEDIEVAL_FLOORS_IN_ROME]</ref><ref>Paola Brunori, Paola Magrone, and Laura Tedeschini Lalli. Imperial Porphiry and Golden Leaf: Sierpinski Triangle in a Medieval Roman Cloister.//ICGG 2018 — Proceedings of the 18th International Conference on Geometry and Graphics. — Pp. 595—609. -[https://doi.org/10.1007/978-3-319-95588-9_49]</ref>, арабських та [[Персія|перських]] [[інтер'єр]]ах<ref name="ornament" />. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Килим Серпінського]] |
* [[Килим Серпінського]] |
||
* [[Піраміда Серпінського]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 47: | Рядок 45: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* [https://archive.org/details/grammarornament00Jone/page/n103/ Jones, O. The grammar of ornament. Day and Son, London. |
* [https://archive.org/details/grammarornament00Jone/page/n103/ Jones, O. The grammar of ornament. Day and Son, London. — 1856.] |
||
* Абачиев С. К. О треугольнике Паскаля, простых делителях и фрактальных структурах // В мире науки, 1989, № |
* Абачиев С. К. О треугольнике Паскаля, простых делителях и фрактальных структурах // В мире науки, 1989, № 9. |
||
{{Бібліоінформація}} |
{{Бібліоінформація}} |
||
Рядок 56: | Рядок 54: | ||
[[Категорія:Фрактали]] |
[[Категорія:Фрактали]] |
||
[[Категорія:Топологічні простори]] |
[[Категорія:Топологічні простори]] |
||
[[Категорія:Наука Польщі]] |
[[Категорія:Наука в Польщі]] |
||
[[Категорія:Трикутники|Серпінського]] |
[[Категорія:Трикутники|Серпінського]] |
||
[[Категорія:Факторіали і біноміальні коефіцієнти]] |
Поточна версія на 05:03, 14 червня 2024
Трикутник Серпінського | |
Названо на честь | Вацлав Серпінський |
---|---|
Дата відкриття (винаходу) | 1915 |
Підтримується Вікіпроєктом | Вікіпедія:Проєкт:Математика |
Трикутник Серпінського у Вікісховищі |
Трикутник Серпінського — фрактал, один із двовимірних аналогів множини Кантора. Його математичний опис був запропонований польським математиком Вацлавом Серпінським в 1915 році[1]. Цей трикутник є одним з найбільш ранніх прикладів фракталів, відомих з середньовіччя.
Даний фрактал відносять до фракталів, які отримують поетапним вилученням частин генератора, тобто до геометричних. Також відомий як «серветка» або «решітка» Серпінського.
Існує кілька способів побудови цього фракталу.
Існує дуже багато способів побудови трикутника Серпінського, їх можна поділити на такі типи:
- Геометричні методи;
- Метод ігор;
- Трикутник Серпінського як результат перетворення трикутника Паскаля;
- Аналітичне задання фракталів з допомогою комплексних чисел;
- Задання фракталів за допомогою систем ітерованих функцій;
- Побудова через кола, круги та ін.;
Найпростішим способом побудови є такий: Береться рівносторонній трикутник. На першому кроці видаляється трикутник з вершинами в середині сторін початкового трикутника. На другому кроці аналогічні трикутники із трьох менших трикутників, які залишилися після першого кроку, і т. д.[2] Після нескінченного повторення цієї процедури, від суцільного трикутника залишається підмножина — трикутник Серпінського.
- Трикутник Серпінського замкнутий.
- Трикутник Серпінського має топологічну розмірність 1.
- «Площа» трикутного килима Серпінського дорівнює нулю.
- Важливою властивістю трикутника Серпінського є його самоподібність, адже він складається з трьох своїх копій, зменшених вдвічі.
- Має розмірність Хаусдорфа . Зокрема,
- має нульову міру Лебега.
- Якщо в трикутнику Паскаля всі непарні числа пофарбувати в чорний колір, а парні — в білий, то утворюється трикутник Серпінського.
- Утворення, схожі на трикутник Серпінського, виникає в грі Життя з довгої вертикальної лінії.
- Трикутник Серпінського — це множина тих точок вихідного трикутника що не належать жодному з центральних трикутників довільного рангу, тобто нескінченність, що складається з тих точок, що не відкидаються ні на якому з цих етапів.
- Зображення трикутника Серпінського у 1919 р. стали мотивом кількох графічних творів відомого українського графіка Георгія Нарбута
- Варіації на тему трикутника Серпінського використані в оздобленні інтер'єру синагоги Бен-Езра, Каїр, Єгипет
- На основі трикутника Серпінського можуть бути виготовлені багатодіапазонні фрактальні антени.[2][3]
- Чотири перші ітерації фрактальних трикутників Серпінського присутні в орнаментах геометричної мозаїки стиля косматеско в середньовічних соборах Італії (з XII століття)[4][5][6], арабських та перських інтер'єрах[4].
- ↑ W. Sierpinski, Sur une courbe dont tout point est un point de ramification.//Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences. — Paris. — Tome 160, Janvier — Juin 1915. — Pp. 302—305. — [1]
- ↑ а б Слюсар В. И. Фрактальные антенны. // Радиоаматор. — 2002. — № 9. — С. 54 -56., Конструктор. — 2002. — № 8. — С. 6 — 8. [2]
- ↑ Вишневский В. М., Ляхов А. И., Портной С. Л., Шахнович И. В. Широкополосные беспроводные сети передачи информации. — М.: Техносфера. — 2005.- C. 498—569. [3]
- ↑ а б The grammar of ornament. Day and Son, London. — 1856. [4]
- ↑ Conversano Elisa, Tedeschini Lalli Laura. Sierpinsky triangles in stone, on medieval floors in Rome.// Aplimat — Journal of Applied Mathematics. Volume 4 (2011), Number 4. — P. 113—122. — [5]
- ↑ Paola Brunori, Paola Magrone, and Laura Tedeschini Lalli. Imperial Porphiry and Golden Leaf: Sierpinski Triangle in a Medieval Roman Cloister.//ICGG 2018 — Proceedings of the 18th International Conference on Geometry and Graphics. — Pp. 595—609. -[6]
- Jones, O. The grammar of ornament. Day and Son, London. — 1856.
- Абачиев С. К. О треугольнике Паскаля, простых делителях и фрактальных структурах // В мире науки, 1989, № 9.