Добра стаття

Рівняння четвертого степеня: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MonxBot (обговорення | внесок)
м Заміна старих тегів на актуальні аналоги (en:Wikipedia:HTML5)
 
(Не показано 44 проміжні версії 26 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Зображення:Xxxx-0.5xxx-5xx+2x+4.PNG|thumb|900px|Графік функції <math>y=x^4-0,5x^3-5x^2+2x+4\,\quad</math>]]
[[Файл:X**4-0.5*x**3-5*x**2+2*x+4.svg|thumb|300px|Графік функції <math>y=x^4-0,5x^3-5x^2+2x+4\,\quad</math>]]


У [[математика|математиці]] '''рівняння четвертого степеня''' є результатом прирівнювання [[поліном]]а четвертого степеня до нуля. Воно має такий загальний вигляд
У [[математика|математиці]] '''рівняння четвертого степеня''' є результатом прирівнювання [[многочлен]]а [[Четвертий степінь|четвертого степеня]] до нуля. Воно має такий загальний вигляд


: <math>ax^4+bx^3+cx^2+dx+e=0 \,\quad</math>,
: <math>\ ax^4+bx^3+cx^2+dx+e=0,</math>
де <math>a\ne 0\quad</math>.
де <math>\ a\ne 0.</math>


Рівняння четвертого степеня є рівнянням найвищого степеня, що дозволяє подання загального розв'язку у [[радикал (математика)|радикал]]ах.
Рівняння четвертого степеня є рівнянням найвищого степеня, що дозволяє подання загального [[Розв'язність в радикалах|розв'язку у радикалах]].


== Історія ==
== Історія ==
[[Зображення:Math+2.gif|thumb|900px|Лодовіко Феррарі]]
[[Файл:ArsMagna (cropped).jpg|thumb|200px|Лодовіко Феррарі]]
Рівняння четвертого степеня було вперше розглянуто [[математики|математиками]] [[Індія|Індії]] між [[400 до н. е.|400 до н. е.]] і [[200|200 н. е.]]
Рівняння четвертого степеня було вперше розглянуто [[математик]]ами [[Індія|Індії]] між [[400 до н. е.|400 до н. е.]] і [[200|200 н. е.]]


[[Феррарі Лодовіко|Лодовіко Феррарі]] першим відкрив розв'язок рівнянь четвертого степеня ([[1540]]), проте його робота мала один недолік: він спирався на розв'язок [[кубічне рівняння|кубічного рівняння]], яким він не володів, тому цей розв'язок не було опубліковано<ref>[http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Ferrari.html]</ref>. Цей розв'язок було опублікувано разом із розв'язком кубічного рівняння його наставником [[Кардано Джелорамо|Кардано]] у книзі «[[Ars Magna (Gerolamo Cardano)|Ars Magna]]» ([[1545]]).
[[Лодовіко Феррарі]] першим відкрив розв'язок рівнянь четвертого степеня ([[1540]]), проте його робота мала один недолік: він спирався на розв'язок [[кубічне рівняння|кубічного рівняння]], який належав [[Нікколо Тарталья|Нікколо Тартальї]]. Тарталья просив не опубліковувати його, допоки він не надрукує власну книжку<ref>{{Cite web|url=http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Ferrari.html|title=Ferrari biography|website=www-groups.dcs.st-and.ac.uk|accessdate=2016-10-15|archive-date=2009-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20091029221201/http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Ferrari.html}}</ref>. Проте згодом, цей розв'язок було опубліковано разом із розв'язком кубічного рівняння його наставником [[Джироламо Кардано]] у книзі «[[Ars Magna (Джироламо Кардано)|Ars Magna]]» ([[1545]]).


Розв'зок рівнянь вищих степенів (від п'ятого) у загальному випадку не можна подати в радикалах. Але недоведеність цього факту протягом деякого часу підбурювала вчених шукати такі розв'язки. [[1824]] року було опубліковано [[Абеля-Руффіні теорема|теорему Абеля-Руффіні]], яка доводила неможливість подати корені рівнянь вищих степенів через радикали у загальному випадку<ref>Stewart, Ian, ''Galois Theory, Third Edition'' (Chapman & Hall/CRC Mathematics, [[2004]])</ref>.
Розв'язок рівнянь вищих степенів (від п'ятого) у загальному випадку не можна подати в радикалах. Але недоведеність цього факту протягом деякого часу підбурювала вчених шукати такі розв'язки. [[1824]] року було опубліковано [[Абеля-Руффіні теорема|теорему Абеля-Руффіні]], яка доводила неможливість подати корені рівнянь вищих степенів через радикали у загальному випадку<ref>Stewart, Ian, ''Galois Theory, Third Edition'' (Chapman & Hall/CRC Mathematics, [[2004]])</ref>.


== Застосування ==
== Застосування ==


Поліноми високих степенів часто виникають у проблемах математичних [[методи оптимізації|методів оптимізації]], де, зокрема, доводиться розглядати поліноми четвертого степеня, хоча і не дуже часто.
Поліноми високих степенів часто виникають у проблемах математичних [[Оптимізація|методів оптимізації]], де, зокрема, доводиться розглядати поліноми четвертого степеня, хоча і не дуже часто.


Рівняння четвертого степеня часто виникають у комп'ютерній графіці і при обчисленні [[рей-трейсинг]]у (обтікання променів) проти [[тор (геометрія)|тор]]ичних поверхонь, а також поверхонь четвертого порядку і [[лінійчасті поверхні|лінійчастих поверхонь]]<ref>[http://www.mandelbrot-dazibao.com/Quartics/Quartics.htm]</ref>.
Рівняння четвертого степеня часто виникають у комп'ютерній графіці і при обчисленні [[рей-трейсинг]]у (обтікання променів) проти [[тор (геометрія)|торичних]] поверхонь, а також поверхонь четвертого порядку і [[Лінійчата поверхня|лінійчастих поверхонь]]<ref>[http://www.mandelbrot-dazibao.com/Quartics/Quartics.htm]</ref>.


Іншою типовою задачею, у процесі розв'язання якої виникає рівняння четвертого степеня, є пошук перетину двох еліпсів, заданих неканонічно.
Іншою типовою задачею, у процесі розв'язання якої виникає рівняння четвертого степеня, є пошук перетину двох еліпсів, заданих неканонічно.
Рядок 26: Рядок 26:
Досить часто виникає потреба розв'язувати рівняння четвертого степеня у задачах, які полягають у пошуку умов стійкості [[динамічні системи|динамічних систем]]. Це пов'язано з тим, що потрібно шукати власні значення [[матриця монодромії|матриць монодромії]] вищезгаданих систем, що у випадку матриць 4 на 4 рівнозначно розв'язанню деякого рівняння четвертого степеня.
Досить часто виникає потреба розв'язувати рівняння четвертого степеня у задачах, які полягають у пошуку умов стійкості [[динамічні системи|динамічних систем]]. Це пов'язано з тим, що потрібно шукати власні значення [[матриця монодромії|матриць монодромії]] вищезгаданих систем, що у випадку матриць 4 на 4 рівнозначно розв'язанню деякого рівняння четвертого степеня.


Програмна версія стійкого розв'язку рівняння четвертого степеня наведена у Graphics Gems<ref>[http://www.acm.org/pubs/tog/GraphicsGems/gems.html#gemsv]</ref>
Програмна версія стійкого розв'язку рівняння четвертого степеня наведена у Graphics Gems<ref>{{Cite web|url=http://www.acm.org/pubs/tog/GraphicsGems/gems.html#gemsv|title=ACM TOG|website=ACM Transactions on Graphics (TOG)|accessdate=2016-10-15}}</ref>.


== Розв'язання рівняння четвертого степеня ==
== Розв'язання рівняння четвертого степеня ==
Рядок 33: Рядок 33:


==== Нульовий вільний член ====
==== Нульовий вільний член ====
Якщо ''a''<sub>4</sub>&nbsp;=&nbsp;0, то один з коренів ''x''&nbsp;=&nbsp;0, а інші можна знайти, поділивши все рівняння на ''x'', після чого отримавши [[кубічне рівняння]],
Якщо <math>\ a_4=0,</math> то один з коренів <math>\ x=0,</math> а інші можна знайти, поділивши все рівняння на <span style="vertical-align:-10%;"><math>x,\quad</math></span> після чого отримавши [[кубічне рівняння]],
: <math>a_0x^3+a_1x^2+a_2x+a_3=0.\quad</math>
: <math>a_0x^3+a_1x^2+a_2x+a_3=0\quad</math>
розв'язати його і знайти решту коренів.


==== Очевидні корені: 1 і −1 ====
==== Очевидні корені: 1 та −1 ====
Рівняння <math>a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4=0\quad</math> має корінь −1, якщо <math>a_0+a_1+a_2+a_3+a_4=0.\quad</math>
Згідно з [[теорема Вієта|теоремою Вієта]], рівняння <math>\ a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4=0</math>
* має корінь 1, якщо <math>\ a_0+a_1+a_2+a_3+a_4=0.</math> Поділивши його на <math>\ (x-1)</math>, отримавши [[кубічне рівняння]], продовжити шукати корені.

* має корінь -1, якщо <math>\ a_0-a_1+a_2-a_3+a_4=0.</math> Тоді, його можна поділити на <math>\ (x+1)</math>, і розв'язати кубічне рівняння.
У цьому випадку,
<math>a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4\quad</math>
можна поділити на <math>x-1\quad</math>, після чого продовжити шукати корені, опираючись на властивості коефіцієнтів.

Рівняння <math>a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4=0\quad</math> має корінь 1, якщо <math>a_0-a_1+a_2-a_3+a_4=0.\quad</math>

У цьому випадку,
<math>a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4\quad</math>
можна поділити на <math>x+1\quad</math>, після чого рівняння зводиться до кубічного.


==== Біквадратні рівняння ====
==== Біквадратні рівняння ====
[[Зображення:Xxxx-5xx+4_.PNG|thumb|524х324 px|Графік функції <math>y=x^4-5x^2+4\,\quad</math>. Поліном четвертого степеня, що стоїть у правій частині, є біквадратичним і має симетричні корені: 1 і −1, 2 і −2.]]
[[Файл:X**4-5*x**2+4.svg|thumb|300px|Графік функції <math>y=x^4-5x^2+4\,\quad</math>. Поліном четвертого степеня, що стоїть у правій частині, є біквадратичним і має симетричні корені: 1 і −1, 2 і −2.]]


Рівняння четвертого степеня, у якому ''a''<sub>3</sub> і ''a''<sub>1</sub> дорівнюють нулю, набуває вигляду:
Рівняння четвертого степеня, у якому ''a''<sub>3</sub> і ''a''<sub>1</sub> дорівнюють нулю, набуває вигляду:
: <math>\ a_0x^4+a_2x^2+a_4=0</math>


Його називають [[біквадратне рівняння|біквадратним рівнянням]] і застосувавши заміну <math>\ z=x^2</math>, перетворимо його на [[квадратне рівняння]]
<!--The \,\! below is to format this as PNG instead of HTML. Please do not remove it-->
: <math>a_0x^4+a_2x^2+a_4=0\,\!\quad</math>
: <math>\ a_0z^2+a_2z+a_4=0</math>

Його називають [[біквадратне рівняння|біквадратним рівнянням]] і воно просто розв'язується. Замінимо <math>z=x^2\quad</math>, після чого наше рівняння перетвориться на відповідне квадратне рівняння

: <math>a_0z^2+a_2z+a_4=0\,\!\quad</math>


яке має корені:
яке має корені:
: <math>\ z={{-a_2\pm\sqrt{a_2^2-4a_0a_4}} \over {2a_0}}</math>

: <math>z={{-a_2\pm\sqrt{a_2^2-4a_0a_4}} \over {2a_0}}\,\!\quad</math>


Використавши обидва значення змінної ''z'', отримаємо чотири корені x вихідного рівняння:
Використавши обидва значення змінної ''z'', отримаємо чотири корені x вихідного рівняння:
: <math>\ x_1=+\sqrt{z_1}</math>
: <math>\ x_2=-\sqrt{z_1}</math>
: <math>\ x_3=+\sqrt{z_2}</math>
: <math>\ x_4=-\sqrt{z_2}</math>


Якщо серед знайдених чисел ''z'' є [[від'ємні числа|від'ємні]] або [[комплексні числа]], то деякі з коренів вихідного рівняння будуть комплексними.
: <math>x_1=+\sqrt{z_1}\,\!\quad</math>
: <math>x_2=-\sqrt{z_1}\,\!\quad</math>
: <math>x_3=+\sqrt{z_2}\,\!\quad</math>
: <math>x_4=-\sqrt{z_2}\,\!\quad</math>

Якщо серед знайдених чисел ''z'' є від'ємні або комплексні числа, то деякі з коренів вихідного рівняння будуть [[комплексні числа|комплексними]].


==== Квазісиметричні рівняння ====
==== Квазісиметричні рівняння ====
Загальний вигляд рівняння:
Загальний вигляд рівняння:


<math>x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+m^2=0\quad</math>, де <math>m = a_3/a_1\quad</math>. Це рівняння можна розв'язати таким способом:
<math>\ x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+m^2=0</math>, де <math>\ m = a_3/a_1</math>. Це рівняння можна розв'язати таким способом:


Поділимо обидві частини рівняння на <math>x^2\quad</math>, отримаємо
Поділимо обидві частини рівняння на <math>\ x^2</math>, отримаємо


<math>x^2+a_1x+a_2+a_3/x+m^2/x^2=0\quad</math>
<math>\ x^2+a_1x+a_2+a_3/x+m^2/x^2=0</math>


<math>x^2+m^2/x^2+a_1x+a_3/x+a_2=0\quad</math>
<math>\ (x^2+m^2/x^2)+a_1(x+m/x)+a_2=0</math>

<math>(x^2+m^2/x^2)+a_1(x+m/x)+a_2=0\quad</math>


після цього виконаємо заміну:
після цього виконаємо заміну:


<math>z=x + m/x.\quad</math>
<math>\ z=x + m/x.</math>

Маємо

<math>z^2 - 2m= x^2 + m^2/x^2\quad</math>


Отже:

<math>(z^2-2m)+a_1z+a_2=0.\quad</math>

Розв'язком цього рівняння є 2 дійсні корені

<math>z_1\quad</math> і <math>z_2\quad</math>


Отримаємо:
Повернемось до заміни, тоді корені початкового рівняння можна дістати, розв'язавши такі рівняння:


<math>x^2 - z_1 x+m=0.\quad</math>
<math>\ z^2+a_1z+(a_2-2m)=0.</math>


Розв'язком цього рівняння є 2 корені <math>\ z_1, z_2.</math>
і


Корені початкового рівняння можна дістати, розв'язавши рівняння:
<math>x^2 - z_2 x+m=0.\quad</math>


<math>\ x^2 - z_1 x+m=0.</math>
У випадку, коли <math>a_0\quad</math> відмінне від 1 у


та
<math>a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_0m^2=0\quad</math>


<math>\ x^2 - z_2 x+m=0.</math>
цей метод безпосередньо застосовувати не можна. Проте, виконавши перший крок, що полягає у діленні рівняння на <math>a_0\quad</math> ми отримаємо рівняння, зведене до потрібного вигляду.


Квазісиметричні рівняння четвертого степеня задовольняють таким умовам (вони випливають з [[формула Вієта|формули Вієта]]): нехай <math>x_1\quad</math>, <math>x_2\quad</math>, і <math>x_3\quad</math>,<math>x_4\quad</math>&nbsp;— корені рівняння, тоді:
Квазісиметричні рівняння четвертого степеня задовольняють таким умовам (вони випливають з [[формула Вієта|формули Вієта]]): нехай <math>x_1\quad</math>, <math>x_2\quad</math>, і <math>x_3\quad</math>,<math>x_4\quad</math>&nbsp;— корені рівняння, тоді:
Рядок 124: Рядок 97:


=== Загальний випадок, метод Феррарі ===
=== Загальний випадок, метод Феррарі ===
{{main|Метод Феррарі}}
Спочатку загальне рівняння четвертого степеня потрібно перетворити на ''канонічне рівняння четвертого степеня''.


==== Канонізація рівняння четвертого степеня ====
==== Канонізація рівняння ====
Нехай потрібно розв'язати рівняння четвертого степеня
Нехай
: <math> A x^4 + B x^3 + C x^2 + D x + E = 0 \qquad\qquad(1')\quad</math>
: <math> A x^4 + B x^3 + C x^2 + D x + E = 0 \qquad\qquad (1')</math>
рівняння четвертого степеня, яке треба розв'язати. Поділимо обидві частини на ''A'',
: <math> x^4 + {B \over A} x^3 + {C \over A} x^2 + {D \over A} x + {E \over A} = 0. \quad</math>


Наступним кроком позбавимося члена ''x''<sup>3</sup>. Для цього зробимо підстановку
Спочатку позбавимося члена ''x''<sup>3</sup>. Для цього поділимо обидві частини на ''A'' і зробимо підстановку
: <math> x = u - {B \over 4 A} \quad</math>.
: <math> x = u - {B \over 4 A} \quad</math>.
Отимаємо
: <math> \left( u - {B \over 4 A} \right)^4 + {B \over A} \left( u - {B \over 4 A} \right)^3 + {C \over A} \left( u - {B \over 4 A} \right)^2 + {D \over A} \left( u - {B \over 4 A} \right) + {E \over A} = 0. \quad</math>
Розкриємо дужки, піднісши до відповідних степенів
: <math> \left( u^4 - {B \over A} u^3 + {6 u^2 B^2 \over 16 A^2} - {4 u B^3 \over 64 A^3} + {B^4 \over 256 A^4} \right)
+ {B \over A}
\left( u^3 - {3 u^2 B \over 4 A} + {3 u B^2 \over 16 A^2} - {B^3 \over 64 A^3} \right)
+ {C \over A}
\left( u^2 - {u B \over 2 A} + {B^2 \over 16 A^2} \right) + {D \over A} \left( u - {B \over 4 A} \right) + {E \over A} = 0. \quad</math>
Зведемо подібні доданки
: <math> u^4 + \left( {-3 B^2 \over 8 A^2} + {C \over A} \right) u^2 + \left( {B^3 \over 8 A^3} - {B C \over 2 A^2} + {D \over A} \right) u + \left( {-3 B^4 \over 256 A^4} + {C B^2 \over 16 A^3} - {B D \over 4 A^2} + {E \over A} \right) = 0. \quad</math>


Перепозначимо коефіцієнти при ''u''. Нехай
Перепозначивши коефіцієнти при ''u'' отримаємо рівняння
: <math> \alpha = {-3 B^2 \over 8 A^2} + {C \over A}, \quad</math>
: <math> u^4 + \alpha u^2 + \beta u + \gamma = 0 \qquad\qquad (1)</math>
: <math> \beta = {B^3 \over 8 A^3} - {B C \over 2 A^2} + {D \over A}, \quad</math>
: <math> \gamma = {-3 B^4 \over 256 A^4} + {C B^2 \over 16 A^3} - {B D \over 4 A^2} + {E \over A}. \quad</math>
Отже, ми отримали рівняння
: <math> u^4 + \alpha u^2 + \beta u + \gamma = 0 \qquad \qquad (1) \quad</math>
яке називається '''канонічним рівнянням четвертого степеня'''.
яке називається '''канонічним рівнянням четвертого степеня'''.


Рядок 156: Рядок 113:


==== Розв'язок Феррарі ====
==== Розв'язок Феррарі ====
Замість ''u''<sup>4</sup> виділимо повний квадрат (''u''<sup>2</sup>&nbsp;+&nbsp;α)<sup>2</sup>, отримаємо
Розглянемо суть методу [[Феррарі Лодовіко|Феррарі]] для розв'язання канонічного рівняння четвертого степеня. Для цього спочатку запишемо очевидну тотожність
: <math> (u^2 + \alpha)^2 - u^4 - 2 \alpha u^2 = \alpha^2\,\quad</math>
: <math> (u^2 + \alpha)^2= \alpha u^2 + \alpha^2 - \beta u - \gamma . \qquad\qquad (2)</math>
і додамо її до рівняння (1), отримаємо
: <math> (u^2 + \alpha)^2 + \beta u + \gamma = \alpha u^2 + \alpha^2. \qquad \qquad (2) \quad</math>
Це було зроблено для того, щоб замість ''u''<sup>4</sup> отримати повний квадрат: (''u''<sup>2</sup>&nbsp;+&nbsp;&alpha;)<sup>2</sup>. Другий доданок, &alpha;''u''<sup>2</sup> не зник, проте його знак замінився на протилежний і він перемістився на інший бік рівняння.


Введемо нову змінну ''y'' для утворення повного квадрата у в лівій частині (2), отримаємо
Наступним кроком є введення нової змінної ''y'' до повного квадрата у рівнянні (2), і перенесення 2''y'' разом з коефіцієнтом ''u''<sup>2</sup> до правої частини. Отримаємо тотожну рівність, яку ми потім додамо до рівняння (2)
: <math> (u^2 + \alpha + y)^2 = (\alpha + 2 y) u^2 - \beta u + (y^2 + 2 y \alpha + \alpha^2 - \gamma). \qquad\qquad (3)</math>
: <math>
\begin{matrix}
(u^2+\alpha+y)^2-(u^2+\alpha)^2 & = & 2y(u^2+\alpha)+ y^2\ \
\\
& = & 2yu^2+2y\alpha+y^2,
\end{matrix}
\quad</math>
також розглянемо очевидну рівність
: <math> 0 = (\alpha + 2 y) u^2 - 2 y u^2 - \alpha u^2\,\quad</math>
Додамо дві останні рівності, отримаємо
: <math> (u^2 + \alpha + y)^2 - (u^2 + \alpha)^2 = (\alpha + 2 y) u^2 - \alpha u^2 + 2 y \alpha + y^2\quad</math>
Додавши цю рівність до (2), отримаємо
: <math> (u^2 + \alpha + y)^2 + \beta u + \gamma = (\alpha + 2 y) u^2 + (2 y \alpha + y^2 + \alpha^2).\,\quad</math>
Ця рівність еквівалентна
: <math> (u^2 + \alpha + y)^2 = (\alpha + 2 y) u^2 - \beta u + (y^2 + 2 y \alpha + \alpha^2 - \gamma). \qquad \qquad (3)\,\quad</math>


Виберемо змінну ''y'' так, щоб у правій частині рівності (3) утворився повний квадрат. Це станеться, якщо [[дискримінант]] правої частини дорівнюватиме 0. Для пояснення цього явища, розглянемо повний квадрат як деяку квадратичну функцію:
Виберемо змінну ''y'' так, щоб у правій частині рівності (3) утворився повний квадрат. Це станеться, якщо в правій частині [[дискримінант квадратного рівняння]] відносно u дорівнюватиме нулю:
: <math> (s u + t)^2 = (s^2) u^2 + (2 s t) u + (t^2).\,\quad</math>
: <math>\ (-\beta)^2 - 4 (2 y + \alpha) (y^2 + 2 y \alpha + \alpha^2 - \gamma) = 0.</math>
Потрібно розв'язати це рівняння щодо параметра ''y''. Звівши множники, отримаємо [[кубічне рівняння]]:
Квадратична функція з правого боку нерівності має три коефіцієнти. Можна переконатися, що квадрат другого з них мінус почетверений добуток першого на третього дасть нуль:
: <math> (2 s t)^2 - 4 (s^2) (t^2) = 0.\,\quad</math>
: <math> y^3 + {5 \over 2} \alpha y^2 + (2 \alpha^2 - \gamma) y + \left( {\alpha^3 \over 2} - {\alpha \gamma \over 2} - {\beta^2 \over 8} \right) = 0. \qquad\qquad (4)</math>


===== Розв'язання похідного кубічного рівняння =====
Тому, для того, щоб перетворити праву частину рівняння (3) на повний квадрат, потрібно розв'язати щодо параметра ''y'' таке рівняння:
Рівняння (4) є похідним кубічним рівнянням від рівняння четвертого степеня. Зробивши заміну
: <math> (-\beta)^2 - 4 (2 y + \alpha) (y^2 + 2 y \alpha + \alpha^2 - \gamma) = 0.\,\quad</math>
: <math> y = v - {5 \over 6} \alpha.</math>
Виконаємо множення і зведемо подібні доданки при ''y'',
: <math> \beta^2 - 4 (2 y^3 + 5 \alpha y^2 + (4 \alpha^2 - 2 \gamma) y + (\alpha^3 - \alpha \gamma)) = 0\,\quad</math>
Поділимо обидві частини на −4, і перенесемо −''&beta;''<sup>2</sup>/4 у праву частину,
: <math> 2 y^3
+ 5 \alpha y^2
+ ( 4 \alpha^2 - 2 \gamma ) y
+ \left( \alpha^3 - \alpha \gamma - {\beta^2 \over 4} \right)
= 0 \qquad \qquad \quad</math>
Маємо [[кубічне рівняння]] щодо ''y''. Поділимо обидві частини на 2,
: <math> y^3 + {5 \over 2} \alpha y^2 + (2 \alpha^2 - \gamma) y + \left( {\alpha^3 \over 2} - {\alpha \gamma \over 2} - {\beta^2 \over 8} \right) = 0. \qquad \qquad (4) \quad</math>


Та перепозначивши його коефіцієнти, отримаємо канонічне кубічне рівняння:
===== Перетворення похідного кубічного рівняння до канонічного вигляду =====
: <math> v^3 + P v + Q = 0. \qquad\qquad (5)</math>
Рівняння (4) є похідним кубічним рівнянням від рівняння четвертого степеня. Щоб його розв'язати, потрібно привести його до канонічного вигляду. Зробимо заміну
: <math> y = v - {5 \over 6} \alpha. \quad</math>
Рівняння (4) набуває вигляду
: <math> \left( v - {5 \over 6} \alpha \right)^3 + {5 \over 2} \alpha \left( v - {5 \over 6} \alpha \right)^2 + (2 \alpha^2 - \gamma) \left( v - {5 \over 6} \alpha \right) + \left( {\alpha^3 \over 2} - {\alpha \gamma \over 2} - {\beta^2 \over 8} \right) = 0. \quad</math>
Розкриємо дужки:
: <math> \left( v^3 - {5 \over 2} \alpha v^2 + {25 \over 12} \alpha^2 v - {125 \over 216} \alpha^3 \right) + {5 \over 2} \alpha \left( v^2 - {5 \over 3} \alpha v + {25 \over 36} \alpha^2 \right) + (2 \alpha^2 - \gamma) v - {5 \over 6} \alpha (2 \alpha^2 - \gamma ) + \left( {\alpha^3 \over 2} - {\alpha \gamma \over 2} - {\beta^2 \over 8} \right) = 0. \quad</math>
Зведемо подібні доданки при степенях ''v'', врахувавши, що коефіцієнт при ''v''<sup>2</sup> дорівнює нулю і цей доданок знищується,
: <math> v^3 + \left( - {\alpha^2 \over 12} - \gamma \right) v + \left( - {\alpha^3 \over 108} + {\alpha \gamma \over 3} - {\beta^2 \over 8} \right) = 0. \quad</math>
Ми отримали канонічне кубічне рівняння.


Нас задовольнить будь-який розв'язок рівняння (5).
Перепозначимо його коефіцієнти,
: <math> P = - {\alpha^2 \over 12} - \gamma, \quad</math>
: Позначимо: <math>U=\sqrt[3]{-{Q\over 2}\pm \sqrt{{Q^{2}\over 4}+{P^{3}\over 27}}}\quad</math>
: <math> Q = - {\alpha^3 \over 108} + {\alpha \gamma \over 3} - {\beta^2 \over 8}. \quad</math>
Отримаємо рівняння:
: <math> v^3 + P v + Q = 0. \qquad \qquad (5)\quad</math>

===== Розв'язання похідного кубічного рівняння =====
Розглянемо питання про розв'язання (нас задовольнить будь-який розв'язок) рівняння (5).
: Позначимо: <math>U=\sqrt[3]{{Q\over 2}\pm \sqrt{{Q^{2}\over 4}+{P^{3}\over 27}}}\quad</math>
:: (взято з [[кубічне рівняння]]),
:: (взято з [[кубічне рівняння]]),
отримається такий розв'язок кубічного рівняння (4) є:
візьмемо такий розв'язок кубічного рівняння (4):
: <math>y = - {5 \over 6} \alpha + {P\over 3U} - U \qquad \qquad (6)\quad</math>
: <math>y = - {5 \over 6} \alpha - {P\over 3U} + U \qquad\qquad (6)</math>

Можна показати, що мають місце залежності

: 1: <math>P=0 \Longleftarrow {Q\over 2} + \sqrt{{Q^{2}\over 4}+{P^{3}\over 27}}=0\quad</math>
: 2: <math>\lim_{P\to 0}{P \over \sqrt[3]{{Q\over 2} + \sqrt{{Q^{2}\over 4}+{P^{3}\over 27}}}}=0\quad</math>


===== Видобування кореня з обох частин і завершення розв'язування =====
===== Видобування кореня з обох частин і завершення розв'язування =====
Підставивши повний квадрат в праву частину, отримаємо повні квадрати з обох боків:
Розглянемо схему згортання повного квадрата:
: <math>(s^2)u^2+(2st)u+(t^2) = \left(\left(\sqrt{(s^2)}\right)u + {(2st) \over 2\sqrt{(s^2)}}\right)^2\quad</math>
: <math>(u^2 + \alpha + y)^2 = \left( \left(\sqrt{\alpha + 2 y}\right)u - {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}} \right)^2 \qquad\qquad (7)</math>.
:: Зауваження: Якщо ''β'' ≠ 0 тоді ''α'' + 2''y'' ≠ 0. А якщо ''β'' = 0, то ми отримаємо біквадратне рівняння, що було розглянуте вище.
:: Вона є вірною для обох знаків квадратних коренів, якщо їх брати однаковими. Ми не будемо писати власне знак ±, оскільки це викликатиме певні труднощі, зважаючи на те, що далі вживатимуться інші знаки ±, які виникнуть потім. Натомість, поряд з цим знаком ми будемо ставити індекс, що являтиме собою змінну, знак якої береться до уваги.
Зважаючи на це, ми отримаємо:
: <math> (\alpha + 2 y) u^2 + (- \beta) u + (y^2 + 2 y \alpha + \alpha^2 - \gamma ) = \left( \left(\sqrt{(\alpha + 2y)}\right)u + {(-\beta) \over 2\sqrt{(\alpha + 2 y)}} \right)^2\quad</math>.
:: Зауваження: Якщо ''β'' ≠ 0 тоді ''α'' + 2''y'' ≠ 0. А якщо ''β'' = 0, то ми отримаємо біквадратне рівняння, що було розглянуте вище.
Зважаючи на це (3) перетворюється на:
: <math>(u^2 + \alpha + y)^2 = \left( \left(\sqrt{\alpha + 2 y}\right)u - {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}} \right)^2 \qquad\qquad (7)\quad</math>.
Рівність (7) містить лише повні квадрати: один у лівій частині і один — у правій.


Отже:
Якшо квадрати двох виразів рівні, то і самі вирази рівні або відрізняються лише знаком, тобто:
: <math>(u^2 + \alpha + y) = \pm\left( \left(\sqrt{\alpha + 2 y}\right)u - {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}} \right) \qquad\qquad (7')\quad</math>.
: <math>u^2 + \alpha + y = \pm\left( \left(\sqrt{\alpha + 2 y}\right)u - {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}} \right) \qquad\qquad (7')</math>.
Зведемо подібні доданки при u:
Зведемо подібні доданки при u:
: <math>u^2 + \left(\mp_s \sqrt{\alpha + 2 y}\right)u + \left( \alpha + y \pm_s {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}} \right) = 0 \qquad\qquad (8)\quad</math>.
: <math>u^2 + \left(\mp_s \sqrt{\alpha + 2 y}\right)u + \left( \alpha + y \pm_s {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}} \right) = 0 \qquad\qquad (8)</math>.
:: Зауваження: Знаки ''s'', що фігурують у фомулі як <math>\pm_s\quad</math> і <math>\mp_s\quad</math> є величинами залежними.
:: Зауваження: Знаки <math>\ \pm_s, \mp_s</math> є величинами залежними.

Рівняння (8) є [[квадратне рівняння|квадратним рівнянням]] щодо ''u''. Його розв'язок має вигляд
Рівняння (8) є [[квадратне рівняння|квадратним рівнянням]] щодо ''u''. Його розв'язок має вигляд
: <math>u={\pm_s\sqrt{\alpha + 2 y} \pm_t \sqrt{(\alpha + 2y) - 4(\alpha + y \pm_s {\beta \over 2\sqrt{\alpha + 2 y}})} \over 2}.\quad</math>
: <math>u={\pm_s\sqrt{\alpha + 2 y} \pm_t \sqrt{-\left(3\alpha + 2y \pm_s {2\beta \over \sqrt{\alpha + 2 y}} \right)} \over 2}.</math>
Або, після спрощення
: <math>u={\pm_s\sqrt{\alpha + 2 y} \pm_t \sqrt{-\left(3\alpha + 2y \pm_s {2\beta \over \sqrt{\alpha + 2 y}} \right)} \over 2}.\quad</math>
Це розв'язок канонічного квадратного рівняння. Розв'язок вихідного рівняння можна подати у вигляді
: <math>x=-{B \over 4A} + {\pm_s\sqrt{\alpha + 2 y} \pm_t \sqrt{-\left(3\alpha + 2y \pm_s {2\beta \over \sqrt{\alpha + 2 y}} \right)} \over 2}. \qquad\qquad (8')\quad</math>
:: Важливо: Два знаки <math>\pm_s\quad</math> отримані з рівняння (7') є залежними, тому являють собою один і той самий знак, а знак <math>\pm_t\quad</math>&nbsp;— незалежний.


Розв'язок вихідного рівняння має вигляд:
===== Підсумки методу Феррарі =====
: <math>x=-{B \over 4A} + {\pm_s\sqrt{\alpha + 2 y} \pm_t \sqrt{-\left(3\alpha + 2y \pm_s {2\beta \over \sqrt{\alpha + 2 y}} \right)} \over 2}. \qquad\qquad (8')</math>
Розв'язок рівняння четвертого степеня
:: Зауваження: Два знаки <math>\ \pm_s</math> отримані з рівняння (7') є залежними, тому є однаковими, а знак <math>\ \pm_t</math>&nbsp;— незалежний від них.
: <math> A x^4 + B x^3 + C x^2 + D x + E = 0, \quad</math>
знаходиться після проведення обчислень:
: <math> \alpha = - {3 B^2 \over 8 A^2} + {C \over A}, \quad</math>
: <math> \beta = {B^3 \over 8 A^3} - {B C \over 2 A^2} + {D \over A}, \quad</math>
: <math> \gamma = {-3 B^4 \over 256 A^4} + {C B^2 \over 16 A^3} - {B D \over 4 A^2} + {E \over A}, \quad</math>
:: Якщо <math>\beta=0\quad</math> то доречно розв'язувати <math>u^4+\alpha u^2 + \gamma = 0\quad</math> і підстановкою <math>x=u-{B\over 4A}\quad</math> знаходити корені
::: <math>x=-{B\over 4A}\pm_s\sqrt{-\alpha\pm_t\sqrt{\alpha^2-4\gamma}\over 2},\qquad\beta=0\quad</math>.
: <math> P = - {\alpha^2 \over 12} - \gamma, \quad</math>
: <math> Q = - {\alpha^3 \over 108} + {\alpha \gamma \over 3} - {\beta^2 \over 8}, \quad</math>
: <math> R = {Q\over 2} \pm \sqrt{{Q^{2}\over 4}+{P^{3}\over 27}}\quad</math>, (підходять обидва знаки [[квадратний корінь|квадратного кореня]])
: <math> U = \sqrt[3]{R}\quad</math>, (в цього рівняння існують три комплексні корені, будь-який з них нас задовольнить)
: <math> y = - {5 \over 6} \alpha -U + \begin{cases}U=0 &\to 0\\U\ne 0 &\to {P\over 3U}\end{cases}, \quad</math>
: <math>W=\sqrt{ \alpha + 2 y}\quad</math>
: <math> x = - {B \over 4 A} + { \pm_s W \pm_t \sqrt{-\left(3\alpha + 2 y \pm_s {2\beta\over W} \right) }\over 2 }.\quad</math>
:: Два символи ±<sub>s</sub> повинні мати однакові знаки, а символ ±<sub>t</sub>&nbsp;— незалежний. Щоб знайти всі корені, треба знайти значення x для всіх комбінацій символів ±<sub>s</sub>,±<sub>t</sub>: спочатку тореба розв'язати для випадку +,+ , потім для +,− , далі&nbsp;— для −,+ і наостанок&nbsp;— для −,−. Корінь подвійної кратності ми отримаємо двічі, потрійної&nbsp;— тричі, а корінь кратності чотири&nbsp;— чотири рази (щоправда, у цьому випадку у нас був би випадок, коли ''&beta;'' = 0, який не є загальним, а призводить до [[біквадратне рівняння|біквадратного рівняння]]). Порядок коренів визначається тим, яке ''U'' було обрано.


=== Інші методи ===
=== Інші методи ===


==== Метод невизначених коефіцієнтів ====
==== Швидке розв'язання (природне) ====


Попереднє розв'язання рівняння четвертого степеня харктеризується досить специфічними і неочевидними підстановками, що робить його важким для запам'ятовування.
Попереднє розв'язання рівняння четвертого степеня характеризується досить специфічними і неочевидними підстановками, що робить його важким для запам'ятовування.


Розглянемо інше розв'язання, яке є більш природним. Ідея полягає у тому, що потрібно розкласти поліном четвертого степеня у добуток [[квадратне рівняння|квадратичних]] поліномів. Нехай
Розглянемо інше розв'язання, яке базується на [[Метод невизначених коефіцієнтів|методі невизначених коефіцієнтів]]. Ідея полягає у тому, що потрібно розкласти поліном четвертого степеня у добуток [[квадратне рівняння|квадратичних]] поліномів. Нехай


: <math>
: <math>
Рядок 322: Рядок 209:
\quad</math>
\quad</math>


Підставивши отримані параметри p, q, r, s у квадратичні поліноми і розв'язавши їх, ми отримаємо розв'язок вихідного рівняння четвертого степеня. Якщо початкове рівняння було неканонічним, то треба здійснити зворотню заміну.
Підставивши отримані параметри p, q, r, s у квадратичні поліноми і розв'язавши їх, ми отримаємо розв'язок вихідного рівняння четвертого степеня. Якщо початкове рівняння було неканонічним, то треба здійснити зворотну заміну.


==== Чисельний (неаналітичний) розв'язок ====
==== Чисельний (неаналітичний) розв'язок ====


Досить ефективним у розв'язанні рівнянь четвертого степеня є [[метод парабол]], що знаходить не лише дійсні (на відміну від [[метод бісекцій|методу бісекцій]]), але й комплексні значення коренів, до того ж цей метод без особливих труднощів розв'язує також рівняння з комплексними коефіцієнтами. Розглянемо цей метод.
Досить ефективним у розв'язанні рівнянь четвертого степеня є [[метод парабол (математика)|метод парабол]], що знаходить не лише дійсні (на відміну від [[метод бісекцій|методу бісекцій]]), але й комплексні значення коренів, до того ж цей метод без особливих труднощів розв'язує також рівняння з комплексними коефіцієнтами. Розглянемо цей метод.


Нехай заданий поліном <math>f(x)=a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4\quad</math>, корені якого треба знайти.
Нехай заданий поліном <math>f(x)=a_0x^4+a_1x^3+a_2x^2+a_3x+a_4\quad</math>, корені якого треба знайти.


Знайдемо один з цих коренів. Візьмемо три довільні (початкові) точки <math>x_{-1}, x_0, x_1\quad</math> з [[комплексна площина|комплексної площини]], єдина вимога: вони мають бути всі різними, а також різним має бути значення полінома у цих точках (часто беруть точки −1, 0, 1). Розглянемо такі 3 точки: <math>(x_{-1},f(x_{-1})), (x_0,f(x_0)), (x_1,f(x_1))\quad</math>. Оскільки через будь-які 3 точки з різними [[абсцис]]ами можна провести параболу (яка, щоправда, може вироджуватися у пряму), то проведемо цю параболу. Нехай її рівняння має вигляд <math>ax^2+bx+c\quad</math>. Прирівнявши це рівняння до нуля, ми отримаємо корені <math>z_1, z_2\quad</math> (які, взагалі кажучи, є комплексними числами, а тому завжди існують). Візьмемо за <math>x_2\quad</math> те з чисел <math>z_1, z_2\quad</math>, яке найменше відрізняється (за [[модуль|модулем]]) від <math>x_1\quad</math>. Надалі розглядатимемо трійку чисел <math>x_0, x_1, x_2\quad</math>. І так далі. Варто сказати, що послідовність <math>(x_n)\quad</math> досить швидко збігається до одного з коренів: відшукання кореня із точністю у 10 значущих цифр може бути досягнуто за 20 кроків.
Знайдемо один з цих коренів. Візьмемо три довільні (початкові) точки <math>x_{-1}, x_0, x_1\quad</math> з [[комплексна площина|комплексної площини]], єдина вимога: вони мають бути всі різними, а також різним має бути значення полінома у цих точках (часто беруть точки −1, 0, 1). Розглянемо такі 3 точки: <math>(x_{-1},f(x_{-1})), (x_0,f(x_0)), (x_1,f(x_1))\quad</math>. Оскільки через будь-які 3 точки з різними [[абсциса]]ми можна провести параболу (яка, щоправда, може вироджуватися у пряму), то проведемо цю параболу. Нехай її рівняння має вигляд <math>ax^2+bx+c\quad</math>. Прирівнявши це рівняння до нуля, ми отримаємо корені <math>z_1, z_2\quad</math> (які, взагалі кажучи, є комплексними числами, а тому завжди існують). Візьмемо за <math>x_2\quad</math> те з чисел <math>z_1, z_2\quad</math>, яке найменше відрізняється (за [[модуль|модулем]]) від <math>x_1\quad</math>. Надалі розглядатимемо трійку чисел <math>x_0, x_1, x_2\quad</math>. І так далі. Варто сказати, що послідовність <math>(x_n)\quad</math> досить швидко збігається до одного з коренів: відшукання кореня із точністю у 10 значущих цифр може бути досягнуто за 20 кроків.


Після того, як ми знайшли один з коренів (позначимо його через <math>\overline{x}\quad</math>), слід поділити весь поліном на двочлен <math>x-\overline{x}\quad</math>. Після цього ми отримаємо кубічний поліном, для якого також можна знайти один з коренів методом парабол. Після відповідного ділення ми отримаємо квадратичний поліном, після розв'язання якого ми отримаємо решту коренів початкового рівняння.
Після того, як ми знайшли один з коренів (позначимо його через <math>\overline{x}\quad</math>), слід поділити весь поліном на двочлен <math>x-\overline{x}\quad</math>. Після цього ми отримаємо кубічний поліном, для якого також можна знайти один з коренів методом парабол. Після відповідного ділення ми отримаємо квадратичний поліном, після розв'язання якого ми отримаємо решту коренів початкового рівняння.
Рядок 336: Рядок 223:
Внаслідок універсальності цього методу, його можна застосовувати не тільки для розв'язання рівнянь четвертого степеня, а й для рівнянь вищих степенів.
Внаслідок універсальності цього методу, його можна застосовувати не тільки для розв'язання рівнянь четвертого степеня, а й для рівнянь вищих степенів.


== Дивись також ==
== Див. також ==


* [[Лінійне рівняння]]
* [[Квадратне рівняння]]
* [[Біквадратне рівняння]]
* [[Біквадратне рівняння]]
* [[Четвертий степінь]]
* [[Кубічне рівняння]]
* [[Поліном]]
* [[Поліном]]
* [[Дискримінант]]
* [[Дискримінант]]
Рядок 347: Рядок 232:
* [[Джироламо Кардано]]
* [[Джироламо Кардано]]


== Посилання ==
== Примітки ==
{{примітки}}
<references/>

== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://members.tripod.com/l_ferrari/quartic_equation.htm This is what Ferrari is recognized to have achieved] {{ref-en}}
* [http://members.tripod.com/l_ferrari/quartic_equation.htm This is what Ferrari is recognized to have achieved] {{ref-en}}
* {{MathWorld|urlname=QuarticEquation}}
* [http://planetmath.org/encyclopedia/QuarticFormula.html Quartic formula as four single equations] {{ref-en}}
* {{PlanetMath|urlname=QuarticFormula}}


{{Поліноміальні рівняння (список)}}
{{Поліноміальні рівняння (список)}}
{{Криві}}
[[Категорія:Алгебра]]
{{Добра стаття}}
[[Категорія:Многочлени]]
[[Категорія:Елементарна математика]]
[[Категорія:Рівняння]]
[[Категорія:Рівняння]]
{{Медаль}}

[[ar:معادلة درجة رابعة]]
[[ca:Equació de quart grau]]
[[cs:Kvartická rovnice]]
[[de:Quartische Gleichung]]
[[en:Quartic function]]
[[es:Ecuación de cuarto grado]]
[[fi:Neljännen asteen yhtälön ratkaisukaava]]
[[fr:Équation quartique]]
[[he:משוואה ממעלה רביעית]]
[[hu:Negyedfokú egyenlet]]
[[io:Quartiko]]
[[it:Equazione di quarto grado]]
[[ja:四次方程式]]
[[ko:사차 방정식]]
[[lo:ຕຳລາຂັ້ນສີ່]]
[[nl:Vierdegraadsvergelijking]]
[[pl:Równanie czwartego stopnia]]
[[pt:Equação do quarto grau]]
[[ru:Уравнение четвёртой степени]]
[[sq:Ekuacioni i shkallës së katërt]]
[[sv:Fjärdegradsekvation]]
[[th:สมการกำลังสี่]]
[[zh:四次方程]]

Поточна версія на 15:26, 24 липня 2024

Графік функції

У математиці рівняння четвертого степеня є результатом прирівнювання многочлена четвертого степеня до нуля. Воно має такий загальний вигляд

де

Рівняння четвертого степеня є рівнянням найвищого степеня, що дозволяє подання загального розв'язку у радикалах.

Історія

[ред. | ред. код]
Лодовіко Феррарі

Рівняння четвертого степеня було вперше розглянуто математиками Індії між 400 до н. е. і 200 н. е.

Лодовіко Феррарі першим відкрив розв'язок рівнянь четвертого степеня (1540), проте його робота мала один недолік: він спирався на розв'язок кубічного рівняння, який належав Нікколо Тартальї. Тарталья просив не опубліковувати його, допоки він не надрукує власну книжку[1]. Проте згодом, цей розв'язок було опубліковано разом із розв'язком кубічного рівняння його наставником Джироламо Кардано у книзі «Ars Magna» (1545).

Розв'язок рівнянь вищих степенів (від п'ятого) у загальному випадку не можна подати в радикалах. Але недоведеність цього факту протягом деякого часу підбурювала вчених шукати такі розв'язки. 1824 року було опубліковано теорему Абеля-Руффіні, яка доводила неможливість подати корені рівнянь вищих степенів через радикали у загальному випадку[2].

Застосування

[ред. | ред. код]

Поліноми високих степенів часто виникають у проблемах математичних методів оптимізації, де, зокрема, доводиться розглядати поліноми четвертого степеня, хоча і не дуже часто.

Рівняння четвертого степеня часто виникають у комп'ютерній графіці і при обчисленні рей-трейсингу (обтікання променів) проти торичних поверхонь, а також поверхонь четвертого порядку і лінійчастих поверхонь[3].

Іншою типовою задачею, у процесі розв'язання якої виникає рівняння четвертого степеня, є пошук перетину двох еліпсів, заданих неканонічно.

Досить часто виникає потреба розв'язувати рівняння четвертого степеня у задачах, які полягають у пошуку умов стійкості динамічних систем. Це пов'язано з тим, що потрібно шукати власні значення матриць монодромії вищезгаданих систем, що у випадку матриць 4 на 4 рівнозначно розв'язанню деякого рівняння четвертого степеня.

Програмна версія стійкого розв'язку рівняння четвертого степеня наведена у Graphics Gems[4].

Розв'язання рівняння четвертого степеня

[ред. | ред. код]

Окремі випадки

[ред. | ред. код]

Нульовий вільний член

[ред. | ред. код]

Якщо то один з коренів а інші можна знайти, поділивши все рівняння на після чого отримавши кубічне рівняння,

розв'язати його і знайти решту коренів.

Очевидні корені: 1 та −1

[ред. | ред. код]

Згідно з теоремою Вієта, рівняння

  • має корінь 1, якщо Поділивши його на , отримавши кубічне рівняння, продовжити шукати корені.
  • має корінь -1, якщо Тоді, його можна поділити на , і розв'язати кубічне рівняння.

Біквадратні рівняння

[ред. | ред. код]
Графік функції . Поліном четвертого степеня, що стоїть у правій частині, є біквадратичним і має симетричні корені: 1 і −1, 2 і −2.

Рівняння четвертого степеня, у якому a3 і a1 дорівнюють нулю, набуває вигляду:

Його називають біквадратним рівнянням і застосувавши заміну , перетворимо його на квадратне рівняння

яке має корені:

Використавши обидва значення змінної z, отримаємо чотири корені x вихідного рівняння:

Якщо серед знайдених чисел z є від'ємні або комплексні числа, то деякі з коренів вихідного рівняння будуть комплексними.

Квазісиметричні рівняння

[ред. | ред. код]

Загальний вигляд рівняння:

, де . Це рівняння можна розв'язати таким способом:

Поділимо обидві частини рівняння на , отримаємо

після цього виконаємо заміну:

Отримаємо:

Розв'язком цього рівняння є 2 корені

Корені початкового рівняння можна дістати, розв'язавши рівняння:

та

Квазісиметричні рівняння четвертого степеня задовольняють таким умовам (вони випливають з формули Вієта): нехай , , і , — корені рівняння, тоді:

  • ;
  • ;
  • .

Загальний випадок, метод Феррарі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Метод Феррарі

Канонізація рівняння

[ред. | ред. код]

Нехай потрібно розв'язати рівняння четвертого степеня

Спочатку позбавимося члена x3. Для цього поділимо обидві частини на A і зробимо підстановку

.

Перепозначивши коефіцієнти при u отримаємо рівняння

яке називається канонічним рівнянням четвертого степеня.

Якщо , то ми отримаємо біквадратне рівняння, яке легко розв'язується.

Розв'язок Феррарі

[ред. | ред. код]

Замість u4 виділимо повний квадрат (u2 + α)2, отримаємо

Введемо нову змінну y для утворення повного квадрата у в лівій частині (2), отримаємо

Виберемо змінну y так, щоб у правій частині рівності (3) утворився повний квадрат. Це станеться, якщо в правій частині дискримінант квадратного рівняння відносно u дорівнюватиме нулю:

Потрібно розв'язати це рівняння щодо параметра y. Звівши множники, отримаємо кубічне рівняння:

Розв'язання похідного кубічного рівняння
[ред. | ред. код]

Рівняння (4) є похідним кубічним рівнянням від рівняння четвертого степеня. Зробивши заміну

Та перепозначивши його коефіцієнти, отримаємо канонічне кубічне рівняння:

Нас задовольнить будь-який розв'язок рівняння (5).

Позначимо:
(взято з кубічне рівняння),

візьмемо такий розв'язок кубічного рівняння (4):

Видобування кореня з обох частин і завершення розв'язування
[ред. | ред. код]

Підставивши повний квадрат в праву частину, отримаємо повні квадрати з обох боків:

.
Зауваження: Якщо β ≠ 0 тоді α + 2y ≠ 0. А якщо β = 0, то ми отримаємо біквадратне рівняння, що було розглянуте вище.

Отже:

.

Зведемо подібні доданки при u:

.
Зауваження: Знаки є величинами залежними.

Рівняння (8) є квадратним рівнянням щодо u. Його розв'язок має вигляд

Розв'язок вихідного рівняння має вигляд:

Зауваження: Два знаки отримані з рівняння (7') є залежними, тому є однаковими, а знак  — незалежний від них.

Інші методи

[ред. | ред. код]

Метод невизначених коефіцієнтів

[ред. | ред. код]

Попереднє розв'язання рівняння четвертого степеня характеризується досить специфічними і неочевидними підстановками, що робить його важким для запам'ятовування.

Розглянемо інше розв'язання, яке базується на методі невизначених коефіцієнтів. Ідея полягає у тому, що потрібно розкласти поліном четвертого степеня у добуток квадратичних поліномів. Нехай

Прирівняємо коефіцієнти при однакових степенях x:

Цю систему важче розв'язати, ніж здається, проте якщо почати з канонічного рівняння четвертого степеня, де , ми отримаємо , і:

Тепер можна легко виключити і :

Якщо ми позначимо , то це рівняння перетвориться у кубічне рівняння:

Нехай ми отримали , тоді:

Підставивши отримані параметри p, q, r, s у квадратичні поліноми і розв'язавши їх, ми отримаємо розв'язок вихідного рівняння четвертого степеня. Якщо початкове рівняння було неканонічним, то треба здійснити зворотну заміну.

Чисельний (неаналітичний) розв'язок

[ред. | ред. код]

Досить ефективним у розв'язанні рівнянь четвертого степеня є метод парабол, що знаходить не лише дійсні (на відміну від методу бісекцій), але й комплексні значення коренів, до того ж цей метод без особливих труднощів розв'язує також рівняння з комплексними коефіцієнтами. Розглянемо цей метод.

Нехай заданий поліном , корені якого треба знайти.

Знайдемо один з цих коренів. Візьмемо три довільні (початкові) точки з комплексної площини, єдина вимога: вони мають бути всі різними, а також різним має бути значення полінома у цих точках (часто беруть точки −1, 0, 1). Розглянемо такі 3 точки: . Оскільки через будь-які 3 точки з різними абсцисами можна провести параболу (яка, щоправда, може вироджуватися у пряму), то проведемо цю параболу. Нехай її рівняння має вигляд . Прирівнявши це рівняння до нуля, ми отримаємо корені (які, взагалі кажучи, є комплексними числами, а тому завжди існують). Візьмемо за те з чисел , яке найменше відрізняється (за модулем) від . Надалі розглядатимемо трійку чисел . І так далі. Варто сказати, що послідовність досить швидко збігається до одного з коренів: відшукання кореня із точністю у 10 значущих цифр може бути досягнуто за 20 кроків.

Після того, як ми знайшли один з коренів (позначимо його через ), слід поділити весь поліном на двочлен . Після цього ми отримаємо кубічний поліном, для якого також можна знайти один з коренів методом парабол. Після відповідного ділення ми отримаємо квадратичний поліном, після розв'язання якого ми отримаємо решту коренів початкового рівняння.

Внаслідок універсальності цього методу, його можна застосовувати не тільки для розв'язання рівнянь четвертого степеня, а й для рівнянь вищих степенів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ferrari biography. www-groups.dcs.st-and.ac.uk. Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 15 жовтня 2016.
  2. Stewart, Ian, Galois Theory, Third Edition (Chapman & Hall/CRC Mathematics, 2004)
  3. [1]
  4. ACM TOG. ACM Transactions on Graphics (TOG). Процитовано 15 жовтня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]